Деталі переговорів щодо ексгумацій польських жертв на території України

Міністерства культури України та Польщі продовжать переговори на рівні робочої групи стосовно історичних розбіжностей, зокрема ексгумації останків жертв війн і репресій.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Перше засідання Робочої групи відбулося у Львові у грудні 2024 року. Сторони обмінялися інформацією щодо місць, які, на думку кожної зі сторін, потребують першочергових пошукових та ексгумаційних робіт, а також додаткової уваги.

"Для нас було важливим відповісти на очікування громадськості, зокрема родичів осіб, які стали жертвами війн і репресій. Спектр питань, що був предметом для обговорення, охоплював різні історичні періоди та локації в обох країнах", - повідомили у відомствах.

Сторони аналізують сформований список, а також перевіряють стан виконання раніше поданих заяв на проведення пошукових робіт та надання дозволів на ексгумацію. Також проводиться перегляд чинних правових норм з метою їх можливої ревізії, яка б могла полегшити адміністративні процедури.

Українська сторона вже прийняла перше позитивне рішення щодо надання дозволу на ексгумаційні роботи. Польська сторона також розглядає українські пропозиції.

Друге засідання Робочої групи заплановане на кінець січня 2025 року у Львові.

Міністри культури України та Польщі висловили переконання, що подальша робота групи та її результати продемонструють готовність обох сторін до гідного вшанування пам'яті вбитих та загиблих — поляків на території України та українців на території Польщі. Ці роботи здійснюватимуться у дусі взаємної поваги, відкритості до діалогу та інших спільних для обох народів цінностей.

Особи, організації, установи та інституції, задіяні до зазначених процесів, регулярно інформуються про стан виконання окремих етапів робіт, узгоджених Робочою групою з історичних питань. Комунікація із громадськістю стосуватиметься результатів проведених робіт та їх завершених етапів.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.