IN MEMORIAM: Пішов з життя народний депутат І та ІІ скликань Володимир Пилипчук

22 січня на 76-му році пішов з життя економіст, науковець, громадський і політичний діяч, один із фундаторів української незалежності Володимир Пилипчук.

Повідомлення про це розміщено на його фейсбук-сторінці,

Володимир Пилипчук народився 18 червня 1948 року в селі Глинськ на Рвненщині.

У 1990-1998 роках він був народним депутатом України I-ІІ скликань. У першому демократичному скликанні – і член Президії Верховної Ради України, голова постійної Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. 

У 1989 році Володимир Пилипчук був одним з організаторів Народного руху України, надалі став членом економічної колегії та Великої ради НРУ, головою осередку Руху в Українському інституті інженерів водного господарства, головою Рівненської обласної організації НРУ. 

У 1991- 1993 роках – професор Київського інституту народного господарства.

Очолювана ним комісія Верховної Ради організувала розробку дизайну гривні, розрахунку кількості грошових знаків в обігу, визначення структури номіналів, пошук потужностей для виготовлення національної валюти за кордоном. Пилипчук – ініціатор створення в Україні виробничих потужностей із виготовлення гривні.

Із 1990 року – співавтор та організатор розробки численних законопроєктів, спрямованих на суверенізацію економіки України і її одночасну трансформацію на ринкові підвалини розвитку.

У 1993 році став членом Академії економічних наук України. 

У 2000–2008 роках – і науковий консультант Інституту економіко-математичного моделювання.

Пилипчук двічі був кандидатом НРУ на посаду прем'єр-міністра України.

Прощання та поховання відбудуться в п'ятницю, 24 січня, в місті Рівне по вул. Енергетиків, 33 (кладовище "Нове").

 
24 серпня 1991 року. Верховна Рада. День проголошення Незалежності України. Володимир Пилипчук і Сергій Головатий. Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць, Володимир Пилипчук, Валерій Івасюк
Фото Олександра Клименка

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.