IN MEMORIAM: Пішов з життя народний депутат І та ІІ скликань Володимир Пилипчук

22 січня на 76-му році пішов з життя економіст, науковець, громадський і політичний діяч, один із фундаторів української незалежності Володимир Пилипчук.

Повідомлення про це розміщено на його фейсбук-сторінці,

Володимир Пилипчук народився 18 червня 1948 року в селі Глинськ на Рвненщині.

У 1990-1998 роках він був народним депутатом України I-ІІ скликань. У першому демократичному скликанні – і член Президії Верховної Ради України, голова постійної Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. 

У 1989 році Володимир Пилипчук був одним з організаторів Народного руху України, надалі став членом економічної колегії та Великої ради НРУ, головою осередку Руху в Українському інституті інженерів водного господарства, головою Рівненської обласної організації НРУ. 

У 1991- 1993 роках – професор Київського інституту народного господарства.

Очолювана ним комісія Верховної Ради організувала розробку дизайну гривні, розрахунку кількості грошових знаків в обігу, визначення структури номіналів, пошук потужностей для виготовлення національної валюти за кордоном. Пилипчук – ініціатор створення в Україні виробничих потужностей із виготовлення гривні.

Із 1990 року – співавтор та організатор розробки численних законопроєктів, спрямованих на суверенізацію економіки України і її одночасну трансформацію на ринкові підвалини розвитку.

У 1993 році став членом Академії економічних наук України. 

У 2000–2008 роках – і науковий консультант Інституту економіко-математичного моделювання.

Пилипчук двічі був кандидатом НРУ на посаду прем'єр-міністра України.

Прощання та поховання відбудуться в п'ятницю, 24 січня, в місті Рівне по вул. Енергетиків, 33 (кладовище "Нове").

 
24 серпня 1991 року. Верховна Рада. День проголошення Незалежності України. Володимир Пилипчук і Сергій Головатий. Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць, Володимир Пилипчук, Валерій Івасюк
Фото Олександра Клименка

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".