У Києві ввели мораторій на реконструкцію та ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть

У Києві ввели мораторій на реконструкцію або капітальний ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть, аби їх не знищували. Однак у Мінкультури заявили, що цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий.

Відповідне рішення про заборону ухвалили на засіданні у вівторок, 31 серпня. Його підтримали 99 депутатів.

 

За словами секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, за останні три роки КМДА направила Мінкультури подання про занесення 1 542 пам'яток і об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але наразі в нього включили 73 обʼєкти.

Заступник міського голови додав, що це рішення сприятиме створенню умов для захисту історичних будівель на період, коли їх виявили та досліджують.

Водночас глава Мінкультури Олександр Ткаченко зазначив, що його відомство підтримує мораторій, але з повним комплексом захисту історичного ареалу, "що наразі не передбачено мораторієм КМДА".

"Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови й обмеження не відкликаються. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій. На відміну від комплексного підходу Мінкультури, зафіксованого в історико-архітектурному опорному плані Києва", — наголосив Ткаченко.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.