У Києві ввели мораторій на реконструкцію та ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть

У Києві ввели мораторій на реконструкцію або капітальний ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть, аби їх не знищували. Однак у Мінкультури заявили, що цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий.

Відповідне рішення про заборону ухвалили на засіданні у вівторок, 31 серпня. Його підтримали 99 депутатів.

 

За словами секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, за останні три роки КМДА направила Мінкультури подання про занесення 1 542 пам'яток і об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але наразі в нього включили 73 обʼєкти.

Заступник міського голови додав, що це рішення сприятиме створенню умов для захисту історичних будівель на період, коли їх виявили та досліджують.

Водночас глава Мінкультури Олександр Ткаченко зазначив, що його відомство підтримує мораторій, але з повним комплексом захисту історичного ареалу, "що наразі не передбачено мораторієм КМДА".

"Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови й обмеження не відкликаються. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій. На відміну від комплексного підходу Мінкультури, зафіксованого в історико-архітектурному опорному плані Києва", — наголосив Ткаченко.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.