У Києві ввели мораторій на реконструкцію та ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть

У Києві ввели мораторій на реконструкцію або капітальний ремонт історичних будівель ХІХ—ХХ століть, аби їх не знищували. Однак у Мінкультури заявили, що цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий.

Відповідне рішення про заборону ухвалили на засіданні у вівторок, 31 серпня. Його підтримали 99 депутатів.

 

За словами секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, за останні три роки КМДА направила Мінкультури подання про занесення 1 542 пам'яток і об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але наразі в нього включили 73 обʼєкти.

Заступник міського голови додав, що це рішення сприятиме створенню умов для захисту історичних будівель на період, коли їх виявили та досліджують.

Водночас глава Мінкультури Олександр Ткаченко зазначив, що його відомство підтримує мораторій, але з повним комплексом захисту історичного ареалу, "що наразі не передбачено мораторієм КМДА".

"Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови й обмеження не відкликаються. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій. На відміну від комплексного підходу Мінкультури, зафіксованого в історико-архітектурному опорному плані Києва", — наголосив Ткаченко.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.