До 30-річчя Незалежності України може з’явитися новий закон про гімн і прапор

В Україні готується новий законопроєкт про державні символи.

Про це повідомив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко на брифінгу після засідання Погоджувальної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Закон про державні символи готується. Я думаю, що найближчим часом будуть новини щодо нього. Він буде включати в себе певну кодифікацію існуючих постанов про гімн, прапор, закон про гімн", - сказав Корнієнко.

Він висловив сподівання, що відповідний закон буде ухвалено до 30-ї річниці Незалежності України.

Раніше, Перший заступник Голови Парламенту України Руслан Стефанчук розповів, що у першому розділі "Загальні положення" визначено види державних символів України, містяться положення щодо шанобливого ставлення до державних символів та їх публічного шанування, а також щодо національних зразків державних символів.

"Другий розділ "Державний Прапор України" містить опис Державного Прапора України; особливості та вимоги до його встановлення або підняття, особливості використання; а також положення щодо відзначення Дня Державного Прапора України.

Ми не оминули й питання особливостей встановлення або підняття Державного Прапора України одночасно з іншими прапорами: із Прапором (штандартом) Президента України, прапорами іноземних держав, їх об'єднань або із прапорами міжнародних організацій", — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Як зазначив політик, третій розділ "Державний Герб України" потребуватиме комплексного напрацювання після визначення основних засад використання/розміщення великого та малого Державного Герба України.

"У четвертому розділі "Державний Гімн України" містяться опис Державного Гімну України, положення щодо його еталонної музичної редакції, порядку та особливостей виконання, а також щодо використання та трансляції.

Ми визначили, що Державний Гімн України з дотриманням вимог цього закону може бути використаний у музичних та інших творах мистецтва повністю або частково", — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, п'ятий розділ "Правова охорона державних символів України" містить положення про правовий захист державних символів та відповідальність за порушення цього закону. Останній розділ "Прикінцеві і перехідні положення" потребує напрацювання після визначення змісту основної частини законопроекту.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.