Національному військово-історичному музею передали вилучену митниками зброю часів Київської Русі та козаччини

Співробітники київської митниці передали передала 20 стародавніх артефактів до Національного військово-історичного музею.

Про це повідомили у Державній митній службі України.

Скіфські наконечники, навершя хазарського списа, сокири Київської Русі та козацької доби, а також монети Речі Посполитої та орден Червоної Зірки столичні митники вилучили через порушення митного законодавства при спробі вивезення їх за кордон каналами поштового зв'язку без законних на те підстав.

Так, п'ять автентичних тригранних скіфських бронзових наконечників стріл митники виявили під час перевірки відправлення, яке прямувало з Білої Церкви до Німеччини. Хронологічний період артефактів - V ст. до н.е. З п'яти наконечників три - рідкісного типу.

Автентичні сокири з кричного заліза митники виявили в трьох посилках до США від одного відправника з Дніпропетровщини. У сокир досі гострі леза, які зберегли первинну конфігурацію. Найбільша з виявлених сокир - доби козацтва, під умовною назвою "горбач". Вік артефакту - XVI-початок XVII ст. Дві менших сокири - робочі, теслярські, доби Київської Русі – X-XIII ст.

Після мистецтвознавчої експертизи та усіх необхідних процедур ці історичні предмети будуть зберігатися в Національному військово-історичному музеї, де кожен відвідувач зможе їх побачити.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.