Антон Дробович долучився до команди Університету Київської школи економіки та очолив новостворений Центр прав людини та меморіалізації війни

Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович долучився до команди KSE як керівник новоствореного Центру прав людини та меморіалізації війни.

Про це йдеться на офіційному сайті Київської школи економіки.

"KSE як один із найдинамічніших українських університетів уже декілька років працює над розширенням експертизи та підготовки фахівців з тем колективної пам'яті та публічної історії. Ці питання в контексті боротьби за ідентичність та побудову нової культури пам'яті є екзистенційними не лише для України, але і для всієї Європи. Тож ми робимо наступний крок і відкриваємо міждисциплінарний центр, який узагальнить напрацювання багатьох спільнот та фахівців, допоможе сформулювати ефективні національні стратегії та рішення, а також створить продукти, корисні й для інших спільнот на планеті, які мають чи матимуть подібні до нас виклики" — зазначає Антон Дробович.

Центр прав людини та меморіалізації війни KSE зосередиться на дослідженнях, освітніх проектах і створенні практичних рішень у сфері прав людини, культури пам'яті та підвищення суспільної стійкості під час війни та повоєнного відновлення.

Антон Дробович, як засновник і керівник центру відповідатиме за його розбудову та розвиток, формування професійної міждисциплінарної команди, залучення додаткових ресурсів, проведення досліджень та просвітницьких заходів, запуск тематичних проєктів (освітніх та цифрових) у сфері меморіалізації війни, документування, перехідного правосуддя та підвищення суспільної стійкості. 

"Ми маємо амбітну мету — створити інституцію, яка стане ключовим think tank у правозахисній та меморіальній сферах. Це важливо не лише для України, але й для інших спільнот, які стикаються з подібними викликами. Під час вторгнення ми відкрили магістратуру з дослідження пам'яті, яку очолив Антон Лягуша (він повернувся з США в Київ спеціально для відкриття програми). Минулого року до нашої академічної ради доєдналася Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук. А цього року Антон Дробович відкриває новий центр", — додає ректор Університету Київської школи економіки Тимофій Брік.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію публічного звіту за п'ять років роботи УІНП можна переглянути за посиланням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.