Верховна Рада України визнала геноцид черкеського народу Російською імперією

Верховна Рада ухвалила постанову про визнання геноциду черкеського народу, який вчинила Російська імперія.

Відповідну постанову № 11347 підтримали 232 парламентарі.

Представники черкеського національного руху 6 червня 2024 року офіційно звернулися до Верховної Ради України і попросили визнати геноцид черкеського народу. Метою постанови називають підтримку поневолених Росією народів у їхньому прагненні шанувати свої мову, традиції та історію, відстояти свою ідентичність і право на вільний розвиток.

Геноцид черкесів Російською імперією відбувався під час Кавказької війни 1763–1864 років. Унаслідок бойових дій та переселень понад 90% черкесів було вичищено з їхньої історичної батьківщини. Натомість черкеські землі заселили іншими народами.

Уряд Російської Федерації досі не визнає геноциду і знищення черкесів. Офіційно день пам'яті жертв черкеського геноциду щороку 21 травня відзначають у трьох республіках: Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Адигеї.

 
"Вихід горян з аулів перед наближенням російських військ", Петро Грузинський, 1872
wikipedia.org

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.