Сенат Чехії визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом

Сенат Чехії одностайно прийняв резолюцію, якою визнав депортацію кримських татар 1944 року актом геноциду.

Про це йдеться на офіційній сторінці Меджлісу кримськотатарського народу.

Ініціатор визнання геноциду голова комітету з оборони та міжнародних справ чеський сенатор Павел Фішер. За це рішення віддали 70 голосів, 0 – проти, 0 – утримались.

На засіданні були присутні посол України в Чехії Василь Зварич, народні депутати України Марія Мезенцева та Микола Княжицький, а також лідери кримськотатарського народу, зокрема, Мустафа Джемілєв, який виступив зі словами вдячності чеській владі:

"Я хочу вам висловити величезну подяку за допомогу Україні, що ви в складну хвилину змогли допомогти зброєю та прихистити сотні тисяч біженців. Визнання геноциду кримських татар у 1944 році є також великим проявом підтримки України, яка цього зараз дуже потребує. Я сподіваюся, що Чехія продовжуватиме жити цими ж демократичними цінностями", – сказав  Мустафа Джемілєв з трибуни чеського парламенту.

Чехія стала сьомою країною, що визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу в травні 1944 року. До цього відповідні рішення були прийняти парламентами України, Литви, Латвії, Естонії, Канади та Польщі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.