У Нью-Йорку вшанували пам’ять жертв Голодомору

23 листопада українсько-американська громада зібралася в соборі Святого Патрика в Нью-Йорку, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

Про це повідомляє служба комунікації Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.

Спільну молитву провели єпископи Української греко-католицької церкви (УГКЦ) та Української православної церкви США (УПЦ США). У заході взяли участь представники української діаспори, діти та молодь, українські захисники, що лікуються в США, дипломати та американські посадовці.

Серед учасників була присутня і Надія Северин, яка пережила Голодомор. У липні цього року українка відзначила своє 100-річчя.

"91 рік тому на найродючішій землі мільйони людей померли від голоду. Сьогодні ми молитовно поминаємо цей геноцид, Голодомор, у час, коли проти України та її народу йде геноцидна війна. Ми вшановуємо жертв Голодомору і тих, хто страждає від сучасної агресії", — сказав у своїй промові митрополит Борис Ґудзяк.

Посол України при ООН Сергій Кислиця також провів паралель між минулим і сучасним, і відзначив спроби Росії використати продовольство як зброю, атакуючи українську портову інфраструктуру та склади із зерном:

"Роздумуючи над цією трагедією, ми бачимо жахливі паралелі між історією та сучасністю. Голодомор і нинішня агресія проти України мають один і той самий корінь — Кремль. Сьогодні голод знову використовується як зброя, не лише проти України, але й проти вразливих країн у всьому світі".

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.