АНОНС: Презентація книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України"

Центр міської історії запрошує 18 лютого у Львові на презентацію книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Monuments and Territory. War Memorials in Russian-Occupied Ukraine" ("Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України") та розмову довкола цієї книги.

Про це інформує Центр міської історії.

Інтервенції у меморіальний ландшафт стали частиною російської окупаційної політики на захоплених територіях України. Ця тема є у фокусі нової книги, написаної у співавторстві двома дослідниками — істориком та соціологом Мішею Ґабовічем (Майнц, Німеччина) та соціологом Миколою Гоманюком (Херсон, Україна). Дослідники зосередилися на комеморативному ландшафті, який складається з десятків тисяч пам'ятників переважно у невеликих містах і селах. Створені у різних політичних контекстах, вони увічнюють пам'ять, зокрема, про воєнні конфлікти ХХ століття та відображають різні та змінні комемораційні політики. В основному, це радянські пам'ятники про Другу світову війну, але і також про Першу світову, революції та військові конфлікти після 1917 року, та про пізнішу війну у Афганістані. Серед пам'ятників є і ті, що з'явились після 2014 і вшановували загиблих у війні з Росією до 2022.

У час російської окупації деякі з цих меморіалів було зруйновано, деякі відреставровано чи змінено. Водночас були побудовані нові пам'ятники на тлі безперервних бойових дій. У книзі автори показують, як російська окупаційна влада використовує військові меморіали у незліченних пропагандистських матеріалах, аналізують політику Росії як імперський іредентизм та пропонують пояснення його зв'язків не тільки із воєнною пропагандою, але і дискурсом захисту спадщини.

Під час презентації Микола Гоманюк представить процес творення архіву документування війни та окупації, який включає особисті спостереження під час перебування під окупацією та матеріали представлення пам'ятників і ритуалів у медіях. Такий великий і ґрунтовний масив зібраних джерел дозволив авторам книги запропонувати насичений опис символічної боротьби і нищення, комеморативних та окупаційних практик. Презентація включатиме як обговорення вибраних прикладів та матеріалів польових досліджень, так і теоретичного осмислення ролі символічних просторів у підтримці окупаційних режимів. Одним з фокусів — як книги, так і презентації — є питання, яким чином інструменталізація Другої світової війни сучасною російською пропагандою втілювалася на місцях: як у перетвореннях наявних монументів, так і у зведенні нових.

Подію модеруватиме др. Ірина Склокіна.

Книгу можна прочитати у відкритому доступі за посиланням.

Коли: 18 лютого о 18:30

Де: Конференц-зал Центру міської історії. м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 6

 
Теми

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.