АНОНС: Презентація книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України"

Центр міської історії запрошує 18 лютого у Львові на презентацію книги Міші Ґабовіча та Миколи Гоманюка "Monuments and Territory. War Memorials in Russian-Occupied Ukraine" ("Монументи і територія. Воєнні меморіали на окупованих територіях України") та розмову довкола цієї книги.

Про це інформує Центр міської історії.

Інтервенції у меморіальний ландшафт стали частиною російської окупаційної політики на захоплених територіях України. Ця тема є у фокусі нової книги, написаної у співавторстві двома дослідниками — істориком та соціологом Мішею Ґабовічем (Майнц, Німеччина) та соціологом Миколою Гоманюком (Херсон, Україна). Дослідники зосередилися на комеморативному ландшафті, який складається з десятків тисяч пам'ятників переважно у невеликих містах і селах. Створені у різних політичних контекстах, вони увічнюють пам'ять, зокрема, про воєнні конфлікти ХХ століття та відображають різні та змінні комемораційні політики. В основному, це радянські пам'ятники про Другу світову війну, але і також про Першу світову, революції та військові конфлікти після 1917 року, та про пізнішу війну у Афганістані. Серед пам'ятників є і ті, що з'явились після 2014 і вшановували загиблих у війні з Росією до 2022.

У час російської окупації деякі з цих меморіалів було зруйновано, деякі відреставровано чи змінено. Водночас були побудовані нові пам'ятники на тлі безперервних бойових дій. У книзі автори показують, як російська окупаційна влада використовує військові меморіали у незліченних пропагандистських матеріалах, аналізують політику Росії як імперський іредентизм та пропонують пояснення його зв'язків не тільки із воєнною пропагандою, але і дискурсом захисту спадщини.

Під час презентації Микола Гоманюк представить процес творення архіву документування війни та окупації, який включає особисті спостереження під час перебування під окупацією та матеріали представлення пам'ятників і ритуалів у медіях. Такий великий і ґрунтовний масив зібраних джерел дозволив авторам книги запропонувати насичений опис символічної боротьби і нищення, комеморативних та окупаційних практик. Презентація включатиме як обговорення вибраних прикладів та матеріалів польових досліджень, так і теоретичного осмислення ролі символічних просторів у підтримці окупаційних режимів. Одним з фокусів — як книги, так і презентації — є питання, яким чином інструменталізація Другої світової війни сучасною російською пропагандою втілювалася на місцях: як у перетвореннях наявних монументів, так і у зведенні нових.

Подію модеруватиме др. Ірина Склокіна.

Книгу можна прочитати у відкритому доступі за посиланням.

Коли: 18 лютого о 18:30

Де: Конференц-зал Центру міської історії. м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 6

 
Теми

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.