У Маріуполі окупанти відкрили музей радянського ідеолога Жданова

В окупованому Маріуполі у будівлі Музею народного побуту відкрили музей радянського ідеолога Андрія Жданова.

Про це у Телеграмі повідомила міська рада українського Маріуполя, передає Укрінформ.

Відкриття музею окупанти приурочили до 80-річчя "Вєлікой побєді", він став філією Музею оборони та блокади Ленінграда.

У залах демонструється біографія радянського партдіяча Андрія Жданова, який народився у Маріуполі, був ініціатором ідеологічної кампанії спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву "ждановщина". У 1948 році радянські діячі перейменували Маріуполь на Жданов, а у 1989-му Маріуполю повернули його історичну назву.

Андрій Жданов брав участь у організації репресій. У роки Великого терору він особисто візував розстрільні списки.

"Андрій Жданов — організатор репресій проти радянської, зокрема української, інтелігенції. За його вказівкою розпочалося цькування Анни Ахматової та Михайла Зощенка. У 1946 році виникла "ждановщина" — кампанія на ідеологічному фронті на підтримку "соціалістичного реалізму". Орвелл писав: "Якщо через десять років ми будемо плазувати перед кимось на кшталт Жданова, значить — саме цього ми й заслужили", — пише ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.