Оголошено офіційні результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024"

У номінації "Минувшина" книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла".

Результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" опублікували у виданні "Україна молода".

Рейтинг "Книжка року" оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. Весь репертуар поділено на сім тематичних номінацій, кожна з яких має від 2 до 4 підномінацій, котрі конкретизують напрямки. Торік за всіма категоріями оцінювалося понад 900 видань (на третину більше, ніж попереднього року). Опрацьовано 56 експертних анкет.

Лавреатами стали книжки 20 видавництв. Чотири з них — уперше: київські "Арій", Ukraїner, Creative Publishing та "Локальна історія". У двох підномінаціях здобулися на перемогу новинки "Брайт Букс", "Видавництва Старого Лева", "Духу і Літери" та "Фабули". Тричі лавреатами сезону-2024 стали книжки "Критики" і "Нашого Формату". Найбільше — 4 дипломи за перші місця — у видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". 

У номінації "Минувшина" до Всеукраїнського рейтингу увійшла книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла", яка вийшла друком у видавництві "Віват". 

Також відзначили "Український Мультифронтир. Нова схема історії України" видавництва "Фабула" і "Новітню історію України" Станіслава Кульчицького, що побачила світ у видавництві "Арій".

У підномінації "Біографії/мемуари" обрали книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах" від видавництва "Локальна історія".

З результатами Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" можна ознайомитися за посиланням

Упродовж 26 років лавреатами рейтингу ставали 148 видавництв. Незмінний лідер — видавництво Івана Малковича (53 нагороди). На другому місці в загальному заліку — "Темпора" (42 відзнаки). Крайнього сезону до десятки кращих увійшов "Родовід" (15 перемог).

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.