Оголошено офіційні результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024"

У номінації "Минувшина" книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла".

Результати Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" опублікували у виданні "Україна молода".

Рейтинг "Книжка року" оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. Весь репертуар поділено на сім тематичних номінацій, кожна з яких має від 2 до 4 підномінацій, котрі конкретизують напрямки. Торік за всіма категоріями оцінювалося понад 900 видань (на третину більше, ніж попереднього року). Опрацьовано 56 експертних анкет.

Лавреатами стали книжки 20 видавництв. Чотири з них — уперше: київські "Арій", Ukraїner, Creative Publishing та "Локальна історія". У двох підномінаціях здобулися на перемогу новинки "Брайт Букс", "Видавництва Старого Лева", "Духу і Літери" та "Фабули". Тричі лавреатами сезону-2024 стали книжки "Критики" і "Нашого Формату". Найбільше — 4 дипломи за перші місця — у видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА". 

У номінації "Минувшина" до Всеукраїнського рейтингу увійшла книга історика, журналіста та співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла", яка вийшла друком у видавництві "Віват". 

Також відзначили "Український Мультифронтир. Нова схема історії України" видавництва "Фабула" і "Новітню історію України" Станіслава Кульчицького, що побачила світ у видавництві "Арій".

У підномінації "Біографії/мемуари" обрали книгу "Сила опору. Українці в радянських таборах" від видавництва "Локальна історія".

З результатами Всеукраїнського рейтингу "Книжка року'2024" можна ознайомитися за посиланням

Упродовж 26 років лавреатами рейтингу ставали 148 видавництв. Незмінний лідер — видавництво Івана Малковича (53 нагороди). На другому місці в загальному заліку — "Темпора" (42 відзнаки). Крайнього сезону до десятки кращих увійшов "Родовід" (15 перемог).

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.