У Польщі погрожують заборонити "бандерівську ідеологію"

Польська політична партія "Право і справедливість" підготувала законопроєкт, який заборонить "націоналістичну ідеологію Бандери".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Депутат від ПіС Пшемислав Чарнек підкреслив, що законопроєкт унеможливить у Польщі під страхом покарання героїзувати українських націоналістів, а також припинить "ганебні переговори" між Міністерством культури Польщі та Україною щодо подальших пам'ятників упівцям на польських землях.

"У Польщі все частіше люди, яких прийняли польські брати і сестри, почали співати бандерівські пісні, вихваляючи ідеологію ОУН-УПА, абсолютно не зважаючи на те, як до неї ставляться поляки. Тому ми вирішили підготувати проєкт закону, який, з одного боку, буде проєктом пам'яті наших мучеників, убитих на Волині та Східній Малопольщі, а з іншого боку заборонить бандерівську брехню під страхом покарання, заборонить прославляти Бандеру і націоналістичну ідеологію Бандери. Це особливо важливо, тому що нинішня влада Республіки Польща все ще веде переговори з українською державою про те, чи будуть ці ексгумації взагалі чи ні", - наголосив Пшемислав Чарнек.

Український історик, воїн бригади "Хартія" Володимир Бірчак відреагував на ініціативу польської політичної партії "Право і справедливість":

"Передвиборча гонка у Польщі все більше нагадує не політичну кампанію, а якийсь підручник з психіатрії... Там одна заява за іншу "краща"... Тут українська влада має свою міцну спину. Бо ці "сусіди" у скорому часі почнуть вимагати засудження ОУН, чи УПА в Україні. Ми, у Силах оборони України, пам'ятпоказати аємо і шануємо, згадуємо і розмовляємо про усіх борців за незалежність України. І Бандеру, і Шухевича, і ОУН, і УПА, і тисячі інших незнаних нам. І з червоно-чорним прапором на шевроні українські вояки досить часто йдуть у бій", - написав Володимир Бірчак на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 
Пшемислав Чарнек 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.