У Польщі погрожують заборонити "бандерівську ідеологію"

Польська політична партія "Право і справедливість" підготувала законопроєкт, який заборонить "націоналістичну ідеологію Бандери".

Про це пишуть польські ЗМІ.

Депутат від ПіС Пшемислав Чарнек підкреслив, що законопроєкт унеможливить у Польщі під страхом покарання героїзувати українських націоналістів, а також припинить "ганебні переговори" між Міністерством культури Польщі та Україною щодо подальших пам'ятників упівцям на польських землях.

"У Польщі все частіше люди, яких прийняли польські брати і сестри, почали співати бандерівські пісні, вихваляючи ідеологію ОУН-УПА, абсолютно не зважаючи на те, як до неї ставляться поляки. Тому ми вирішили підготувати проєкт закону, який, з одного боку, буде проєктом пам'яті наших мучеників, убитих на Волині та Східній Малопольщі, а з іншого боку заборонить бандерівську брехню під страхом покарання, заборонить прославляти Бандеру і націоналістичну ідеологію Бандери. Це особливо важливо, тому що нинішня влада Республіки Польща все ще веде переговори з українською державою про те, чи будуть ці ексгумації взагалі чи ні", - наголосив Пшемислав Чарнек.

Український історик, воїн бригади "Хартія" Володимир Бірчак відреагував на ініціативу польської політичної партії "Право і справедливість":

"Передвиборча гонка у Польщі все більше нагадує не політичну кампанію, а якийсь підручник з психіатрії... Там одна заява за іншу "краща"... Тут українська влада має свою міцну спину. Бо ці "сусіди" у скорому часі почнуть вимагати засудження ОУН, чи УПА в Україні. Ми, у Силах оборони України, пам'ятпоказати аємо і шануємо, згадуємо і розмовляємо про усіх борців за незалежність України. І Бандеру, і Шухевича, і ОУН, і УПА, і тисячі інших незнаних нам. І з червоно-чорним прапором на шевроні українські вояки досить часто йдуть у бій", - написав Володимир Бірчак на своїй сторінці у Фейсбук.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

 
Пшемислав Чарнек 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.