Глава Інституту національної пам'яті Польщі - кандидат у Президенти Республіки Польща

Польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомив Інституту національної пам'яті Польщі.

Відповідне рішення було ухвалено під час партійного з'їзду, що відбувся 24 листопада у Кракові.

"Він не боїться поєднувати традиції з сучасними технологіями. Він збудував міст між минулим і сьогоденням для наступних поколінь поляків. Під його керівництвом Інститут національної пам'яті став Інститутом національного майбутнього. Президентський палац – це ще один етап тієї ж місії – дбати про пам'ять і боротися за майбутнє Республіки Польща!", - йдеться у повідомленні Інституту національної пам'яті Польщі.

41-річний Кароль Навроцький не є членом жодної політичної партії. Майбутній кандидат від ПіС на виборах родом із Ґданська. Випускник Інституту історії Ґданського університету, доктор гуманітарних наук. З 2017 по 2021 рік Навроцький був директором Музею Другої світової війни в Ґданську, а з 2021 року є президентом Інституту національної пам'яті.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.