IN MEMORIAM: Відійшов у вічність член дивізії СС "Галичина" Микола Каштий

У Вінніпезі на 98-му році життя відійшов у вічність дивізійник <

Про це сповістив Ігор Іваньков, дослідник і заступник голови Галицького Братства вояків дивізія "Галичина".

"Сумна звістка від друзів у Канаді. У Вінніпезі на 98-му році життя відійшов у вічність ще один дивізійник Микола ("Nick") Каштий, уродженець села Голгоча на Тернопільщині. Вічна пам'ять та Царство Господнє новопреставленому Воїнові!!", - написав Ігор Іваньков.

Микола Каштий народився 27 грудня 1927 року в селі Голгоча на Тернопільщині. У 1951 році переїхав до Канади, працював на лісозаготівлі на півночі Квебеку. Згодом переїхав до Торонто, де почав працювати на кухні в ресторані. 

У 1952 році оселився у Вінніпезі. Там він зустрів Стеллу Поберезну, з якою одружився в лютому 1954 року. Нік досяг успіху в кар'єрі кухаря. Працював у ресторані готелю Royal Alexander, а згодом став головним кухарем лікарні Deer Lodge.

Брав активну участь у свв. Володимира і Ольги Української Католицької Церкви та Вінніпезької української громади.

Прах Миколи Каштого 19 березня поховають біля дружини Стелли на кладовищі Всіх Святих у Вінніпезі. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.