Презентували унікальне видання про родовід Тараса Шевченка

У Києві презентували книгу "Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки", яка вперше глибоко досліджує родовід Тараса Шевченка – як по батьковій, так і по материнській лінії.

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Автори дослідили архівні документи, які раніше не були доступні для загалу, щоб детально описати переплетіння різних гілок роду Шевченків та з'ясувати, як він пов'язаний з іншими родами сіл Кирилівка (Шевченкове) і Моринці. Загалом згадано близько 2000 осіб, оприлюднено понад 500 архівних документів, більшість з яких публікується вперше. Книга також містить щонайменше 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення.

Ідея цього видання до дослідника-генеалога Євгена Матвієнка прийшла після 2008 року. Тоді він вирішив дослідити родовід своєї дружини. Почав розпитувати родичів, досліджувати їхні архіви, і виявилося, що її дідусь з Моринців. Для нього великою несподіванкою стало те, що діди і бабусі Тараса Григоровича є також предками дружини.

"За багато років я виявив дуже великий масив інформації, і почавши перевіряти з іншими дослідниками Шевченка, відкрив, що ці документи взагалі ніхто не знає. І для себе я вирішив написати книгу, щоб українці дізналися справжній родовід Тараса Григоровича", – підкреслив Євген Матвієнко.

В цій роботі йому допомогли письменник, краєзнавець, журналіст, голова Київського обласного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Євген Букет та науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Олексій Дєдуш.

Книжка буде повністю надрукована у середині травні і кожен, хто хоче долучитися, може здійснити передзамовлення і стати її меценатом, зайшовши на сайт видавництва markobook.com.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.