Довженко-Центр презентував колекцію "Шевченкіана у кіно"

Національний центр імені Олександра Довженка до 211-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка презентував колекцію "Шевченкіана у кіно" .

Про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці, пише Укрінформ.

Зокрема, Довженко-Центр презентував фільм режисера Петра Чардиніна "Тарас Шевченко" 1926 року.

Це перший український байопік про генія, створений до 112-річчя з його народження досвідченим майстром масштабних і складних постановок. Стрічка з успіхом йшла у прокаті в Україні та за кордоном і стала найуспішнішим кінопроєктом 1926 року. Шевченка у фільмі зіграв Амвросій Бучма.

Також серед презентованих стрічка режисера Ігоря Савченка "Тарас Шевченко" 1951 року.

"Масштабна картина, що входила в план постановки ще з 1940-х. Фільм охоплює життя Шевченка вже з 1841 року і подає його за вимогами пізнього сталінізму перш за все як революціонера. Роль Шевченка виконав Сергій Бондарчук", - зауважили у Довженко-Центрі.

Третім презентованим став фільм режисера Володимира Денисенка "Сон" 1964 року. Фільм став дебютом для Івана Миколайчука, в якому він знімався паралельно з "Тінями забутих предків".

"Складнокомпозиційне поетичне осмислення життя Шевченка, що переплело його біографію з сюжетом "Сну", спогадами, фантазіями та видіннями. Цим Денисенко полемізував із "Шевченком2 1951-го, і реактуалізував його образ для шістдесятників", - акцентували у Довженко-Центрі.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.