У Львові презентували відреставроване видання "Кобзаря" 1886 року

Дім Франка у Львові відкрив унікальну виставку одного експоната - відреставрованого видання "Кобзаря" 1886 року.

Про це повідомили у Домі Франка, пише "Твоє місто".

Книга містить в собі лише одну поему Шевченка – "Гайдамаки" і видана вона була роком раніше – 1885-го. Видання побачило світ у Санкт-Петербурзі, де її планували перевидавати протягом року, створюючи ілюзію "свіжості", тому офіційною датою видання було названо 1886 рік. Унікальними елементами книги є двомовний переклад та тонко виконані гравюри Опанаса Сластіона.

"Кобзар" вийшов накладом в більш як 7000 примірників та коштувала шість карбованців. Дмитро Яворницький, відомий український історик, який написав передмову до цього видання, скаржився, що не може дозволити собі примірник книги, до якої сам і доклався.

Видання "Гайдамаків" знайшли у фондах бібліотеки Музею Франка. Однак прослідкувати шлях книги не вдалося. Єдиною підказкою залишається хіба лист Івана Франка до Михайла Драгоманова, в якому він згадує про "деякі книги [...] а іменно ілюстровані "Гайдамаки"", що їх він відправляв другу, - розповіла завідувачка сектору книжкових фондів у Домі Франка Богдана Мелих.

Копію цього листа можна побачити на виставці. Також можна розглянути оцифровані та збільшені гравюри Опанаса Сластіона. Художник змальовував пейзажі з реальних місць, про які йшлось в "Гайдамаках", витративши на створення сорока ілюстрацій два роки, намагаючись встигнути до 25 річниці смерті Шевченка.

Над оновленням книги працювали близько місяця, її повністю перепрошили. Реставраторами книги стали Богдана Крипʼякевич та Руслан Бондар.

Виставка буде доступною протягом тижня, після чого книга повернеться у книжкові фонди музею.

 
Фото: Твоє місто

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.