АНОНС: УКУ запрошує учнів і вчителів до Академії практичної історії

Кафедра історії Гуманітарного факультету УКУ запрошує вчителів історії та учнів 9-11 класів взяти участь в Академії практичної історії.

Про це інформує Гуманітарний факультет УКУ.

Вчителі здобудуть практичні навички для популяризації публічно-історичних досліджень в учнівських середовищах та сертифікати про підвищення кваліфікації. Учні 11 класів змагатимуться за одну річну степендію на навчання на історичній програмі УКУ. Учні 10 класів змагатимуться за сертифікат на безкоштовну підготовку до НМТ з історії України в Академії вступника УКУ. Учні 9 класів змагатимуться за збірки найновіших історичних праць і перекладів. Виконані на налефному рівні дослідження будуть розміщені на цифрових платформах "Жива історія" і "СтаріФото.Укр.".

Проект розрахований на кілька років. Конкурс відбуватиметься щороку. Реченець виконання цьогорічних проектів 5 червня 2025 року.

Коли: 26 березня, 12 квітня 2025 року

Де: 002 авдиторія (Великий зал) Центру Шептицького (Львів, вул. Стрийська, 29А)

Формат: наживо, онлайн

Для зголошення потрібно до 24 березня 2025 року заповнити форму:

Лінк на реєстрацію вчителів.

Лінк на реєстрацію учнів.

Організатори: Кафедра історії Гуманітарного факультету УКУ, Локальна історія, Проект "Жива історія", проект "СтаріФото.Укр.", Навчально-дослідна програма "Українське ХХ століття".

Детальніше про програму дізнавайтеся на сайті Гуманітарного факультету УКУ.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".