АНОНС: УКУ запрошує учнів і вчителів до Академії практичної історії

Кафедра історії Гуманітарного факультету УКУ запрошує вчителів історії та учнів 9-11 класів взяти участь в Академії практичної історії.

Про це інформує Гуманітарний факультет УКУ.

Вчителі здобудуть практичні навички для популяризації публічно-історичних досліджень в учнівських середовищах та сертифікати про підвищення кваліфікації. Учні 11 класів змагатимуться за одну річну степендію на навчання на історичній програмі УКУ. Учні 10 класів змагатимуться за сертифікат на безкоштовну підготовку до НМТ з історії України в Академії вступника УКУ. Учні 9 класів змагатимуться за збірки найновіших історичних праць і перекладів. Виконані на налефному рівні дослідження будуть розміщені на цифрових платформах "Жива історія" і "СтаріФото.Укр.".

Проект розрахований на кілька років. Конкурс відбуватиметься щороку. Реченець виконання цьогорічних проектів 5 червня 2025 року.

Коли: 26 березня, 12 квітня 2025 року

Де: 002 авдиторія (Великий зал) Центру Шептицького (Львів, вул. Стрийська, 29А)

Формат: наживо, онлайн

Для зголошення потрібно до 24 березня 2025 року заповнити форму:

Лінк на реєстрацію вчителів.

Лінк на реєстрацію учнів.

Організатори: Кафедра історії Гуманітарного факультету УКУ, Локальна історія, Проект "Жива історія", проект "СтаріФото.Укр.", Навчально-дослідна програма "Українське ХХ століття".

Детальніше про програму дізнавайтеся на сайті Гуманітарного факультету УКУ.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.