IN MEMORIAM: Помер дисидент Анатолій Шацький

На 72-у році життя у Чернігові відійшов у вічність громадсько-політичний діяч, дисидент, перший голова Української Республіканської Партії (УРП) Анатолій Шацький.

Про це сповістив історик Сергій Шумило.

"З паном Анатолієм я був близько знайомий з 1989 року, коли я став брати участь у Чернігові в несанкціонованих антирадянських акціях Української Гельсінської спілки (УГС) за незалежність України та став членом Чернігівської молодіжної філії УГС. З тих часів мене пов'язує багаторічна дружба з Анатолієм Олексійовичем, яка не переривалась протягом 30 років. Анатолій Шацький був щирим патріотом та борцем за незалежність України. Без його внеску тепер важко уявити історію руху за незалежність України на Чернігівщині", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Сергій Шумило.

Анатолій Шацький народився 22 квітня 1953 року в с. Буда Куликівського району Чернігівської області. Під час навчання в Куликівській СШ в 1969 році виготовив рукописну книжечку власних віршів "антирадянського змісту", які прочитав на шкільному вечорі з нагоди Дня Конституції. Чернігівським ОУ КДБ проти 16-річного Анатолія Шацького була порушена кримінальна справа. Під час одного з допитів в КДБ втратив свідомість і був доставлений в лікарню, де прооперований.

В 1974 році закінчив Львівський кінотехнікум, в 1985 році – Костромський технологічний інститут. З 1974 року працював в системі матеріально-технічного забезпечення в Житомирській обл. та м. Чернігів.

З 1989 р. бере активну участь у заходах і протесних акціях антирадянської правозахисної організації — Чернігівської філії Української Гельсінської Спілки (УГС), яку очолював дисидент-правозахисник Левко Лук'яненко. За участь у антирадянських заходах з 1989 по 1991 рр. неодноразово піддавався переслідуванням з боку органів КДБ та МВС, затримкам і адміністративним штрафам. Активний учасник т.зв. "ковбасної революції" 7 січня 1990 року у Чернігові.

З березня 1990 року офіційний член Української Гельсінської Спілки (УГС), яка невдовзі, 29-30 квітня 1990 року на всеукраїнському з'їзді в Києві була перетворена на першу в Україні антирадянську партію — "Українську республіканську партію" (УРП), яка виступала за повалення диктатури КПРС та проголошення повної незалежності України.

З червня 1990 року обраний заступником керівника Чернігівської філії Української Республіканської Партії (УРП). Організатор і учасник багатьох антирадянських мітингів та акцій протестів у Чернігові та Чернігівській області, які організовували УГС/УРП, НРУ, СНУМ, "Меморіал" та інші організації. Активний учасник просвітницького походу-рейду "Дзвін-90", який проводився влітку 1990 р. по селах та містах Чернігівської області з метою національно-патріотичного просвітництва та популяризації ідеї незалежності України. Під час участі у поході за наказом з КГБ був звільнений на роботі з займаної посади.

В березні 1991 року на Першій конференції обласної організації УРП обраний головою Чернігівської ОО УРП. На цій посаді працював офіційно на постійній основі. Вперше в Радянському Союзі запис в трудовій книжці був завірений печаткою з тризубом.

Член Народного Руху України (офіційно з березня 1990 р.). Тривалий час займав посади голови Чернігівської міської організації НРУ та першого заступника Чернігівської обласної організації НРУ. Нагороджений вищою нагрудною відзнакою Народного Руху України "За заслуги перед Українським народом" ІІ ступеня.

Член Організації Українських Націоналістів (ОУН). Фундатор Чернігівської ОУН, ії перший голова. На ХІІ і ХІІІ Великих Зборах Українських Націоналістів (ВЗУН) в 1993 і 1994 рр. був обраний до керівного органу ОУН – членом Контрольно–ревізійної комісії.

Активний учасник Помаранчевої революції (листопад 2004 — січень 2005 рр.). Учасник Революції гідності. Перебував на Майдані в Києві, зокрема під час подій 18-24 лютого 2014 р.

Учасник всіх виборчих кампаній з 1989 по 2022 рр. Обирався депутатом Чернігівської міської ради та Чернігівської районної ради.

З 2021 р. - Голова ГО "Чернігівська спілка учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" та голова Чернігівської філії Ветеранського об'єднання Української Гельсінської Спілки (ВО УГС).

Поховання Анатолія Шацького відбудеться 21 березня в Полуботках.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.