У Чернігові відтепер є вулиці Бандери, Шухевича і Народного Руху

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків.

Про це пише інтернет-видання Сіверщина. 

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків. Відтепер у місті з'явилися вулиці на честь  голови Проводу ОУН-б Степана Бандери, головнокомандувач УПА Романа Шухевича, Народного Руху та Гельсинської спілки.

Згідно з прийнятим рішенням міськради перейменовано:

1. Вулицю 50 років Перемоги на вулицю Пам'ятна;
2. вулицю Авдєєнка на вулицю Анатолія Погрібного;
3. вулицю Академіка Павлова на вулицю Тролейбусна;
4. провулок Академіка Павлова на провулок Тролейбусний;
5. вулицю Академіка Рибакова на вулицю Анатолія Шкурка;
6. вулицю Андрусенка на вулицю Ігоря Качуровського;
7. вулицю Гастелло на вулицю Артилеристів;
8. вулицю Генерала Пухова на вулицю Володимира Коваленка;
9. вулицю Герцена на вулицю Романа Шухевича;
10. вулицю Добролюбова на вулицю Братства Тарасівців;
11. вулицю Доценка на вулицю Соборності;
12. вулицю Комарова на вулицю Корюківська;
13. вулицю Ломоносова на вулицю Ґельсінської спілки;
14. вулицю Макаренка на вулицю Пласту;
15. вулицю Малиновського на вулицю Івана Виговського;
16. вулицю Маресьєва на вулицю Ветеринарна;
17. вулицю Мечникова на вулицю Юрія Мушкетика;
18. вулицю Олександра Молодчого на вулицю Оборонців Чернігова;
19. вулицю Підводника Китицина на вулицю Прикордонників;
20. вулицю Попова на вулицю Степана Бандери;
21. провулок Попова на провулок Степана Бандери;
22. вулицю Полєтаєва на вулицю Олени Пчілки;
23. провулок Полєтаєва на провулок Степана Носа;
24. вулицю Сагайдак на вулицю Седнівська;
25. провулок Сагайдак на провулок Седнівський;
26. вулицю Сєрікова на вулицю Вадима Модзалевського;
27. провулок Сєрікова на провулок Вадима Модзалевського;
28. вулицю Таранущенка на вулицю Прилуцька;
29. вулицю Фікселя на вулицю Куренівка;
30. провулок Фікселя на провулок Куренівський;
31. вулицю Ціолковського на вулицю Народного руху;
32. вулицю Цимбаліста на вулицю Олександра Корнієвського
33. вулицю Чайкіної на вулицю Підлісна;
34. вулицю Шмідта на вулицю Менська.
35. вулицю 77 Гвардійської дивізії приєднали до проспекту Левка Лук'яненка зі зміною нумерації будинків.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.