У Чернігові відтепер є вулиці Бандери, Шухевича і Народного Руху

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків.

Про це пише інтернет-видання Сіверщина. 

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків. Відтепер у місті з'явилися вулиці на честь  голови Проводу ОУН-б Степана Бандери, головнокомандувач УПА Романа Шухевича, Народного Руху та Гельсинської спілки.

Згідно з прийнятим рішенням міськради перейменовано:

1. Вулицю 50 років Перемоги на вулицю Пам'ятна;
2. вулицю Авдєєнка на вулицю Анатолія Погрібного;
3. вулицю Академіка Павлова на вулицю Тролейбусна;
4. провулок Академіка Павлова на провулок Тролейбусний;
5. вулицю Академіка Рибакова на вулицю Анатолія Шкурка;
6. вулицю Андрусенка на вулицю Ігоря Качуровського;
7. вулицю Гастелло на вулицю Артилеристів;
8. вулицю Генерала Пухова на вулицю Володимира Коваленка;
9. вулицю Герцена на вулицю Романа Шухевича;
10. вулицю Добролюбова на вулицю Братства Тарасівців;
11. вулицю Доценка на вулицю Соборності;
12. вулицю Комарова на вулицю Корюківська;
13. вулицю Ломоносова на вулицю Ґельсінської спілки;
14. вулицю Макаренка на вулицю Пласту;
15. вулицю Малиновського на вулицю Івана Виговського;
16. вулицю Маресьєва на вулицю Ветеринарна;
17. вулицю Мечникова на вулицю Юрія Мушкетика;
18. вулицю Олександра Молодчого на вулицю Оборонців Чернігова;
19. вулицю Підводника Китицина на вулицю Прикордонників;
20. вулицю Попова на вулицю Степана Бандери;
21. провулок Попова на провулок Степана Бандери;
22. вулицю Полєтаєва на вулицю Олени Пчілки;
23. провулок Полєтаєва на провулок Степана Носа;
24. вулицю Сагайдак на вулицю Седнівська;
25. провулок Сагайдак на провулок Седнівський;
26. вулицю Сєрікова на вулицю Вадима Модзалевського;
27. провулок Сєрікова на провулок Вадима Модзалевського;
28. вулицю Таранущенка на вулицю Прилуцька;
29. вулицю Фікселя на вулицю Куренівка;
30. провулок Фікселя на провулок Куренівський;
31. вулицю Ціолковського на вулицю Народного руху;
32. вулицю Цимбаліста на вулицю Олександра Корнієвського
33. вулицю Чайкіної на вулицю Підлісна;
34. вулицю Шмідта на вулицю Менська.
35. вулицю 77 Гвардійської дивізії приєднали до проспекту Левка Лук'яненка зі зміною нумерації будинків.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.