У Чернігові відтепер є вулиці Бандери, Шухевича і Народного Руху

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків.

Про це пише інтернет-видання Сіверщина. 

Депутати Чернігівської міської ради проголосували за перейменування ще 35 вулиць і провулків. Відтепер у місті з'явилися вулиці на честь  голови Проводу ОУН-б Степана Бандери, головнокомандувач УПА Романа Шухевича, Народного Руху та Гельсинської спілки.

Згідно з прийнятим рішенням міськради перейменовано:

1. Вулицю 50 років Перемоги на вулицю Пам'ятна;
2. вулицю Авдєєнка на вулицю Анатолія Погрібного;
3. вулицю Академіка Павлова на вулицю Тролейбусна;
4. провулок Академіка Павлова на провулок Тролейбусний;
5. вулицю Академіка Рибакова на вулицю Анатолія Шкурка;
6. вулицю Андрусенка на вулицю Ігоря Качуровського;
7. вулицю Гастелло на вулицю Артилеристів;
8. вулицю Генерала Пухова на вулицю Володимира Коваленка;
9. вулицю Герцена на вулицю Романа Шухевича;
10. вулицю Добролюбова на вулицю Братства Тарасівців;
11. вулицю Доценка на вулицю Соборності;
12. вулицю Комарова на вулицю Корюківська;
13. вулицю Ломоносова на вулицю Ґельсінської спілки;
14. вулицю Макаренка на вулицю Пласту;
15. вулицю Малиновського на вулицю Івана Виговського;
16. вулицю Маресьєва на вулицю Ветеринарна;
17. вулицю Мечникова на вулицю Юрія Мушкетика;
18. вулицю Олександра Молодчого на вулицю Оборонців Чернігова;
19. вулицю Підводника Китицина на вулицю Прикордонників;
20. вулицю Попова на вулицю Степана Бандери;
21. провулок Попова на провулок Степана Бандери;
22. вулицю Полєтаєва на вулицю Олени Пчілки;
23. провулок Полєтаєва на провулок Степана Носа;
24. вулицю Сагайдак на вулицю Седнівська;
25. провулок Сагайдак на провулок Седнівський;
26. вулицю Сєрікова на вулицю Вадима Модзалевського;
27. провулок Сєрікова на провулок Вадима Модзалевського;
28. вулицю Таранущенка на вулицю Прилуцька;
29. вулицю Фікселя на вулицю Куренівка;
30. провулок Фікселя на провулок Куренівський;
31. вулицю Ціолковського на вулицю Народного руху;
32. вулицю Цимбаліста на вулицю Олександра Корнієвського
33. вулицю Чайкіної на вулицю Підлісна;
34. вулицю Шмідта на вулицю Менська.
35. вулицю 77 Гвардійської дивізії приєднали до проспекту Левка Лук'яненка зі зміною нумерації будинків.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.