У Чернігові під час реконструкції водогону розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова

Проо це повідомив археолог Ігор Ігнатенко.

"Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови", - пише науковець у групі "Старий Чернігів".

Про існування "Дальнього валу" навколо міста писав ще історик XVIII ст. Опанас Шафонський. Згадували про цей вал у XIX ст. М. Марков, М. Маркевич, С. Котляров, котрі на власні очі бачили залишки валу. Але активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з ІІ половини XIX ст. вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна карта "Губернскаго города Чернигова" 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу.

Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. Здогадку про спорудження рову саме у XII ст. підтверджують уламки керамічних посудин знайдені на дні рову, та його розташування – рів проходить через територію курганного могильника XI ст., так, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші "за городом".