У Чернігові під час реконструкції водогону розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова

Археологи чернігівської експедиції «Охоронної археологічної служби України», під час земляних робіт по реконструкції водогону у Чернігові по вул.Любецькій розкопали залишки рову Передгороддя давнього Чернігова.

Проо це повідомив археолог Ігор Ігнатенко.

"Він являв собою частину конструкцій оборонної лінії, й був виритий ще за часів Київської Русі, коли наше місто досягло піку своєї могутності. Ймовірно, це сталося в першій половині XII ст. Княжа усобиця середини XII ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному XIII ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у XIX ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови", - пише науковець у групі "Старий Чернігів".

Про існування "Дальнього валу" навколо міста писав ще історик XVIII ст. Опанас Шафонський. Згадували про цей вал у XIX ст. М. Марков, М. Маркевич, С. Котляров, котрі на власні очі бачили залишки валу. Але активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з ІІ половини XIX ст. вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив. Підказку вченим надавала лише одна карта "Губернскаго города Чернигова" 1780- х років, на якій була нанесена частина маршруту старовинного валу.

Розкопки показали, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. Здогадку про спорудження рову саме у XII ст. підтверджують уламки керамічних посудин знайдені на дні рову, та його розташування – рів проходить через територію курганного могильника XI ст., так, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші "за городом".

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.