Арлінгтонський цвинтар видалив із сайту контент про чорношкірих воїнів і жінок-ветеранів

Арлінгтонський національний цвинтар видалив зі свого сайту інформацію та освітні матеріали про історію темношкірих та іспаномовних воїнів, а також військовослужбовиць.

Про це повідомляють американські ЗМІ.

На офіційному сайті Арлінгтонського національного цвинтаря 14 березня зникли внутрішні посилання, що направляли користувачів на веб-сторінки з інформацією про видатні могили десятків чорношкірих, латиноамериканських та ветеранів жіночої статі.

Вилучення контенту є частиною виконання наказу президента Дональда Трампа про видалення матеріалів, пов'язаних з "DEI" — викоріненням різноманітності, рівності та інклюзивності з урядових веб-сайтів.

Серед відомих темношкірих американців, похованих в Арлінгтоні, – суддя Верховного Суду Тургуд Маршалл, боксер-чемпіон Джо Луїс, убитий активіст за громадянські права Медгар Еверс і кілька авіаторів Таскігі — першої групи темношкірих бойових пілотів у Другій світовій війні.

Також було видалено веб-сторінку про історію жінок, на якій були представлені, зокрема, перша леді Жаклін Кеннеді та бойовий фотограф часів Другої світової війни Маргеріт Хіггінс.

Національне кладовище Арлінгтона — місце останнього спочинку президентів, генералів та ветеранів США, нагороджених державними нарородами. Засноване після Громадянської війни в США на батьківщині генерала Півдня Роберта Лі. Тут поховано близько 400 тисяч осіб.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.