Арлінгтонський цвинтар видалив із сайту контент про чорношкірих воїнів і жінок-ветеранів

Арлінгтонський національний цвинтар видалив зі свого сайту інформацію та освітні матеріали про історію темношкірих та іспаномовних воїнів, а також військовослужбовиць.

Про це повідомляють американські ЗМІ.

На офіційному сайті Арлінгтонського національного цвинтаря 14 березня зникли внутрішні посилання, що направляли користувачів на веб-сторінки з інформацією про видатні могили десятків чорношкірих, латиноамериканських та ветеранів жіночої статі.

Вилучення контенту є частиною виконання наказу президента Дональда Трампа про видалення матеріалів, пов'язаних з "DEI" — викоріненням різноманітності, рівності та інклюзивності з урядових веб-сайтів.

Серед відомих темношкірих американців, похованих в Арлінгтоні, – суддя Верховного Суду Тургуд Маршалл, боксер-чемпіон Джо Луїс, убитий активіст за громадянські права Медгар Еверс і кілька авіаторів Таскігі — першої групи темношкірих бойових пілотів у Другій світовій війні.

Також було видалено веб-сторінку про історію жінок, на якій були представлені, зокрема, перша леді Жаклін Кеннеді та бойовий фотограф часів Другої світової війни Маргеріт Хіггінс.

Національне кладовище Арлінгтона — місце останнього спочинку президентів, генералів та ветеранів США, нагороджених державними нарородами. Засноване після Громадянської війни в США на батьківщині генерала Півдня Роберта Лі. Тут поховано близько 400 тисяч осіб.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.