АНОНС: Науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?"

Кафедрa історії Національного університету Києво-Могилянська академія спільно з Українським товариством дослідження XVIII cт. проведуть науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?".

Про це інформує Українське товариство з дослідження XVIII століття.

Програма науково-практичного семінару "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?":

Віктор Горобець (Інститут історії України Національної Академії наук України). Чому Гетьманщина насправді важлива для для українського історичного наративу? Думка з поза меж університетської ойкумени

Олексій Сокирко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Історія Гетьманщини, чи історія ранньомодерної України?

Сергій Багро (Національний університет Києво-Могилянська академія/ Національний музей "Софія Київська"). "Гетьманщина", "Гетьманат" та "Українське гетьманство": особливості розуміння історіографічних назв козацької держави

Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Місце інтелектуально-культурної проблематики в навчальному курсі "Історія Гетьманщини"

Ігор Кондратьєв (Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка). Декомунізація і Гетьманщина. Історія перейменувань деяких топонімів (на досвіді Чернігівської області)

Вадим Назаренко (Національний музей народної архітектури та побуту України). Досвід репрезентації історії Гетьманщини у виставковій і екскурсійній роботі Національного музею архітектури та побуту України

Володимир Маслійчук (Національний університет Києво-Могилянська академія). Як розглядати "Гетьманщину" в курсах історії північної Євразії і українського націєтворення

Олександр Сухомлин (Університет митної справи і фінансів, м. Дніпро). Взаємини із Запорожжям як складова університетського курсу історії Гетьманщини (питання місця в українському світі, міграцій людності, кар'єрних стратегій)

Ігор Сердюк (Київська школа економіки/ Центр перспективних досліджень (CAS Sofia)). (Пост) Гетьманщина в університетській дидактиці та застосування сучасних інформаційних технологій

Коли: 26 березня 2025 р., початок о 10:00

Де: Музей Національного університету Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, вхід через 1-й корпус і плац)

 

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.