АНОНС: Науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?"

Кафедрa історії Національного університету Києво-Могилянська академія спільно з Українським товариством дослідження XVIII cт. проведуть науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?".

Про це інформує Українське товариство з дослідження XVIII століття.

Програма науково-практичного семінару "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?":

Віктор Горобець (Інститут історії України Національної Академії наук України). Чому Гетьманщина насправді важлива для для українського історичного наративу? Думка з поза меж університетської ойкумени

Олексій Сокирко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Історія Гетьманщини, чи історія ранньомодерної України?

Сергій Багро (Національний університет Києво-Могилянська академія/ Національний музей "Софія Київська"). "Гетьманщина", "Гетьманат" та "Українське гетьманство": особливості розуміння історіографічних назв козацької держави

Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Місце інтелектуально-культурної проблематики в навчальному курсі "Історія Гетьманщини"

Ігор Кондратьєв (Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка). Декомунізація і Гетьманщина. Історія перейменувань деяких топонімів (на досвіді Чернігівської області)

Вадим Назаренко (Національний музей народної архітектури та побуту України). Досвід репрезентації історії Гетьманщини у виставковій і екскурсійній роботі Національного музею архітектури та побуту України

Володимир Маслійчук (Національний університет Києво-Могилянська академія). Як розглядати "Гетьманщину" в курсах історії північної Євразії і українського націєтворення

Олександр Сухомлин (Університет митної справи і фінансів, м. Дніпро). Взаємини із Запорожжям як складова університетського курсу історії Гетьманщини (питання місця в українському світі, міграцій людності, кар'єрних стратегій)

Ігор Сердюк (Київська школа економіки/ Центр перспективних досліджень (CAS Sofia)). (Пост) Гетьманщина в університетській дидактиці та застосування сучасних інформаційних технологій

Коли: 26 березня 2025 р., початок о 10:00

Де: Музей Національного університету Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, вхід через 1-й корпус і плац)

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.