АНОНС: Науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?"

Кафедрa історії Національного університету Києво-Могилянська академія спільно з Українським товариством дослідження XVIII cт. проведуть науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?".

Про це інформує Українське товариство з дослідження XVIII століття.

Програма науково-практичного семінару "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?":

Віктор Горобець (Інститут історії України Національної Академії наук України). Чому Гетьманщина насправді важлива для для українського історичного наративу? Думка з поза меж університетської ойкумени

Олексій Сокирко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Історія Гетьманщини, чи історія ранньомодерної України?

Сергій Багро (Національний університет Києво-Могилянська академія/ Національний музей "Софія Київська"). "Гетьманщина", "Гетьманат" та "Українське гетьманство": особливості розуміння історіографічних назв козацької держави

Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Місце інтелектуально-культурної проблематики в навчальному курсі "Історія Гетьманщини"

Ігор Кондратьєв (Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка). Декомунізація і Гетьманщина. Історія перейменувань деяких топонімів (на досвіді Чернігівської області)

Вадим Назаренко (Національний музей народної архітектури та побуту України). Досвід репрезентації історії Гетьманщини у виставковій і екскурсійній роботі Національного музею архітектури та побуту України

Володимир Маслійчук (Національний університет Києво-Могилянська академія). Як розглядати "Гетьманщину" в курсах історії північної Євразії і українського націєтворення

Олександр Сухомлин (Університет митної справи і фінансів, м. Дніпро). Взаємини із Запорожжям як складова університетського курсу історії Гетьманщини (питання місця в українському світі, міграцій людності, кар'єрних стратегій)

Ігор Сердюк (Київська школа економіки/ Центр перспективних досліджень (CAS Sofia)). (Пост) Гетьманщина в університетській дидактиці та застосування сучасних інформаційних технологій

Коли: 26 березня 2025 р., початок о 10:00

Де: Музей Національного університету Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, вхід через 1-й корпус і плац)

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.