IN MEMORIAM: На Донеччині загинув історик Назар Олещук

На фронті загинув 33-річний молодший сержант Назар Олещук, який служив у 87-му окремому батальйоні забезпечення ЗСУ.

Про це повідомляє Національна академія наук України.

"Герой поліг за волю та Незалежність України 22 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку. Висловлюємо співчуття родині, близьким, друзям і побратимам загиблого воїна. Дякуємо за захист, Назаре. Завжди пам'ятатимемо", – написали у НАНУ.

Назар Олещук навчався на історичному факультеті Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. На бакалавраті обрав спеціальність "Історія", а в магістратурі – "Архівознавство".

Після завершення навчання чоловік вступив до аспірантури Інституту історії України НАН України. До початку повномасштабного вторгнення жив у Польщі, мав успішний бізнес, але повернувся і став на захист України.

Похорон героя відбудеться 27 березня о 10:30 у селі Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської області.

 
Назар Олещук

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.