АНОНС: Лекція Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій"

2 квітня в онлайн-форматі відбудеться лекція історика Романа Подкура "Великий терор: портрет виконавця масових операцій".

Декомунізація світоглядної сфери соціуму стала одним із елементів реформування українського суспільства на початку ХХI ст. У цьому контексті виявлення та розкриття для широкої громадськості злочинів комуністичного режиму стало однією із провідних дослідницьких тематик.

Із уведенням до наукового обігу розсекречених матеріалів комуністичних спецслужб у країнах Балтії, Грузії вчені виявили чимало прізвищ безпосередніх виконавців під час Великого терору. Постало питання вивчення на підставі конкретних біографій водночас загального і конкретного портрету співробітника держбезпеки, який брав участь у масових репресивних операціях.

Важливо було виявити загальні й індивідуальні риси чекіста-керівника, який організовував безпосередню реалізацію оперативних наказів, чекіста-слідчого, від якого залежала доля підслідного, чекіста–ката, який виконував судовий чи позасудовий вирок. Хто були люди, які організовували та здійснювали масові репресії в Україні у 1937–1938 роках? Якими мотивами вони керувалися? Чи існував типовий образ чекіста, чи кожен мав свої унікальні риси?

Відповіді на ці питання шукатиме кандидат історичних наук Роман Подкур у своїй лекції, присвяченій аналізу соціального, психологічного та професійного портрета виконавців масових репресій 1937–1938 років в Україні.

Коли: 2 квітня, о 18:00

Посилання надішлемо вам на пошту після реєстрації.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.