Документи про «Куркульську операцію» доступні онлайн

У вільний доступ виклали 50 архівних документів про одну з репресивних операцій Великого терору 1937—1938 років, спрямовану проти так званих «куркулів»

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів "Куркульська операція". Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3qFxMfv.

"Куркульська операція" — радянська репресивна кампанія у рамках політики Великого терору. У результаті операції було заарештовано понад 111 000 осіб, а розстріляно — понад 64 000, решту відправили у табори, де багато хто згодом загинув. Такі цифри називають дослідники за період з серпня 1937 року по листопад 1938 року.

Наказ про початок операції № 00447 підписав народний комісар внутрішніх справ СРСР Ніколай Єжов 30 липня 1937 року.

До колекції увійшли:

●      протоколи підготовки до операції;

●      вказівки НКВС по виготовленню спеціальних бланків для ведення слідчих справ на "куркулів";

●      місця дислокації міжрайонних оперативних груп НКВС УРСР;

●      доповідні записки Єжову про результати виконання наказу НКВС №00447;

●      ліміти по "куркульській операції" встановлені органами НКВС по областях, а також додаткові ліміти які збільшували в процесі;

●      оперативні плани НКВС по арештах селян 1-ї категорії і 2-ї категорії — яких слід засудити до розстрілу чи до таборів відповідно;

●      наказ щодо проведення репресій на заводах оборонної промисловості;

●      зведені дані про кількість заарештованих і засуджених у ході операції;

●      національний склад арештованих та компрометуючі матеріали про минуле арештованих;

●      повідомлення про результати роботи за Наказом №00447.

Зокрема в колекції опублікована телеграма народного комісара І. Леплевського, в якій він наказує переглянути усі справи на "кулаків" та "кримінальників", які вже повернулися із заслання. За результатами перегляду керівники обласних відділів НКВД мали сформувати нові списки для репресій: розбити всі справи на дві категорії — кого розстріляти, а кого — відправити в табори. Перегляд усіх справ мали здійснити за два дні і відзвітуватися Леплевському про результати.

"Опубліковані документи відверто свідчать про злочинний характер цієї кампанії, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Наприклад, як інакше трактувати звернення народного комісара Леплевського, який просить збільшити ліміти на список селян, яких слід розстріляти? Комісар обґрунтовує своє прохання тим, що в тюрмах — нестача місць".

Також в архівних документах збереглися пропозиції радянського керівництва збільшити квоту для висилки у табори до 5000 осіб, а згодом і до 7000.

Ніколай Єжов і Йосіф Сталін
Ніколай Єжов і Йосіф Сталін

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.