АНОНС: Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

У Києві відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Про це йдеться у повідомленні на сайті заповідника.

 

На 8 стендах подана стисла інформація про стан розвитку української культури 30-х років ХХ століття та втрати, яких вона зазнала.

З матеріалів виставки відвідувачі дізнаються про ключову роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін, та прагнення більшовицької влади остаточно утвердитись в Україні, ліквідувавши її провідну верству шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною "правильною" біографією.

На стендах представлено життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в'язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка доповнена матеріалами з фондів Музею книги і друкарства України.

У відкритті візьмуть участь: директор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька, директор ГДА Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України, поети й діячі культури.


Час: 3 червня, четвер, о 15:00


Місце: Музей книги і друкарства України, м. Київ, вул. Лаврська, 9


Контакт: (044) 253-03-55.


Виставка експонуватиметься у Музеї книги і друкарства України до 3 липня 2021 року.

Вхід на виставку доступний за ціною квитка в Музей.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.