АНОНС: Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

У Києві відбудеться відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Про це йдеться у повідомленні на сайті заповідника.

 

На 8 стендах подана стисла інформація про стан розвитку української культури 30-х років ХХ століття та втрати, яких вона зазнала.

З матеріалів виставки відвідувачі дізнаються про ключову роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін, та прагнення більшовицької влади остаточно утвердитись в Україні, ліквідувавши її провідну верству шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною "правильною" біографією.

На стендах представлено життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в'язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Виставка доповнена матеріалами з фондів Музею книги і друкарства України.

У відкритті візьмуть участь: директор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька, директор ГДА Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України, поети й діячі культури.


Час: 3 червня, четвер, о 15:00


Місце: Музей книги і друкарства України, м. Київ, вул. Лаврська, 9


Контакт: (044) 253-03-55.


Виставка експонуватиметься у Музеї книги і друкарства України до 3 липня 2021 року.

Вхід на виставку доступний за ціною квитка в Музей.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.