Українці Росії вшанують пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох

Українці Росії 5 серпня вшанують біля Козацького Хреста пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох жертв сталінських репресій.

Про це у Фейсбуці повідомила голова української організації в Карелії "Калина" Лариса Скрипникова.

 

"Нагадую, що через тиждень 5 серпня, святий для нас усіх день. Наші рідні, наші невинно убієнні сини та дочки України чекають на нас біля нашого величного Козацького Хреста в урочищі Сандармох.

Ми, не дивлячись на всі негаразди і перешкоди, приїдемо, щоб згадати всіх страчених поіменно, помолимося за їх душі, пов'яжемо нові рушники, поставимо горшки з чорнобривцями, покладемо вінок", – написала вона.

За словами Скрипникової, вона вже багато років заздалегідь мала листи від багатьох друзів, їх зачитували біля Хреста, і це було надзвичайно зворушливо й урочисто. На сьогодні надійшло тільки два листи: від пані Людмили Мельник і голови латвійського Товариства підтримки України Тетяни Лазди.

Активістка наголосила, що буде вдячна і за листи співчуття від усіх. Можна написати або в особистий профіль на Фейсбуці або на електронну пошту lariskrip@gmail.com.

"Отже вірю, що не тільки ми, хто приїде 5 серпня до Козацького Хреста, буде молитися за Упокой душ невинно убієнних синів та дочок України, а і Ви всі, хто подумки з нами, а Ваші слова пролунають в цей час в страшному та Святому урочищі Сандармох, за тих, хто невинними згинув за Україну, кого куля скосила сліпа", – додала Скрипникова.

Зауважимо, що Козацький хрест "Убієнним синам України" – це пам'ятник на меморіалі "Сандармох" у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії РФ.

Він установлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків жертвам більшовицького терору. У 1930-х роках в урочищі Сандармох проводилися масові розстріли людей, у тому числі страчено впродовж 5 діб (27 жовтня та 1–4 листопада 1937 року) великий тюремний етап Соловків – 1111 в'язнів.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.