Українці Росії вшанують пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох

Українці Росії 5 серпня вшанують біля Козацького Хреста пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох жертв сталінських репресій.

Про це у Фейсбуці повідомила голова української організації в Карелії "Калина" Лариса Скрипникова.

 

"Нагадую, що через тиждень 5 серпня, святий для нас усіх день. Наші рідні, наші невинно убієнні сини та дочки України чекають на нас біля нашого величного Козацького Хреста в урочищі Сандармох.

Ми, не дивлячись на всі негаразди і перешкоди, приїдемо, щоб згадати всіх страчених поіменно, помолимося за їх душі, пов'яжемо нові рушники, поставимо горшки з чорнобривцями, покладемо вінок", – написала вона.

За словами Скрипникової, вона вже багато років заздалегідь мала листи від багатьох друзів, їх зачитували біля Хреста, і це було надзвичайно зворушливо й урочисто. На сьогодні надійшло тільки два листи: від пані Людмили Мельник і голови латвійського Товариства підтримки України Тетяни Лазди.

Активістка наголосила, що буде вдячна і за листи співчуття від усіх. Можна написати або в особистий профіль на Фейсбуці або на електронну пошту lariskrip@gmail.com.

"Отже вірю, що не тільки ми, хто приїде 5 серпня до Козацького Хреста, буде молитися за Упокой душ невинно убієнних синів та дочок України, а і Ви всі, хто подумки з нами, а Ваші слова пролунають в цей час в страшному та Святому урочищі Сандармох, за тих, хто невинними згинув за Україну, кого куля скосила сліпа", – додала Скрипникова.

Зауважимо, що Козацький хрест "Убієнним синам України" – це пам'ятник на меморіалі "Сандармох" у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії РФ.

Він установлений на колишньому розстрільному полігоні, на місці виконання смертних вироків жертвам більшовицького терору. У 1930-х роках в урочищі Сандармох проводилися масові розстріли людей, у тому числі страчено впродовж 5 діб (27 жовтня та 1–4 листопада 1937 року) великий тюремний етап Соловків – 1111 в'язнів.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.