У Харкові відбулася публічна лекція Володимира Бірчака з нагоди 75-річчя з дня загибелі Романа Шухевича

Хорунжа служба бригади "Хартія" провела у Харкові захід, присвячений Роману Шухевичу з нагоди 75-річчя з дня його загибелі.

Якби Роман Шухевич жив сьогодні, він міг би стати дуже успішною людиною. Походив із відомих родин духовенства та правників, мав три вищі освіти, досягав успіхів у всіх видах спорту, до яких брався, — і складно було знайти такий, що не зацікавив би його.

Разом із товаришем заснував доволі успішний бізнес-проєкт — рекламну агенцію "Фама", чия продукція розміщувалася у Львові, Варшаві, Кракові та Берліні.

 

Однак, маючи все для заможного й успішного життя, Роман Шухевич обрав шлях підпільної боротьби за відновлення незалежності Української Держави. Від 1938 року й до загибелі у 1950-му він майже безперервно перебував у підпіллі, а з родиною мав лише кілька коротких зустрічей.

Як Головний командир УПА, Шухевич проявив себе як чудовий стратег і тактик. Саме завдяки йому український визвольний рух став одним із наймасштабніших у Європі та тривалий час чинив опір спершу нацистському, а згодом совєтському режиму. Останній бій українських націоналістів проти КГБ відбувся у 1967 році.

 

Захід відвідало близько 100 осіб. Окрім лекції, відвідувачі мали змогу побачити тимчасову виставку особистих речей українських повстанців, їхньої уніформи, амуніції та озброєння, розглянути повстанські книжки, брошури й гроші, а також власноруч виготовити листівку УПА за допомогою унікального кліше.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.