У Харкові відбулася публічна лекція Володимира Бірчака з нагоди 75-річчя з дня загибелі Романа Шухевича

Хорунжа служба бригади "Хартія" провела у Харкові захід, присвячений Роману Шухевичу з нагоди 75-річчя з дня його загибелі.

Якби Роман Шухевич жив сьогодні, він міг би стати дуже успішною людиною. Походив із відомих родин духовенства та правників, мав три вищі освіти, досягав успіхів у всіх видах спорту, до яких брався, — і складно було знайти такий, що не зацікавив би його.

Разом із товаришем заснував доволі успішний бізнес-проєкт — рекламну агенцію "Фама", чия продукція розміщувалася у Львові, Варшаві, Кракові та Берліні.

 

Однак, маючи все для заможного й успішного життя, Роман Шухевич обрав шлях підпільної боротьби за відновлення незалежності Української Держави. Від 1938 року й до загибелі у 1950-му він майже безперервно перебував у підпіллі, а з родиною мав лише кілька коротких зустрічей.

Як Головний командир УПА, Шухевич проявив себе як чудовий стратег і тактик. Саме завдяки йому український визвольний рух став одним із наймасштабніших у Європі та тривалий час чинив опір спершу нацистському, а згодом совєтському режиму. Останній бій українських націоналістів проти КГБ відбувся у 1967 році.

 

Захід відвідало близько 100 осіб. Окрім лекції, відвідувачі мали змогу побачити тимчасову виставку особистих речей українських повстанців, їхньої уніформи, амуніції та озброєння, розглянути повстанські книжки, брошури й гроші, а також власноруч виготовити листівку УПА за допомогою унікального кліше.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.