У Харкові відбулася публічна лекція Володимира Бірчака з нагоди 75-річчя з дня загибелі Романа Шухевича

Хорунжа служба бригади "Хартія" провела у Харкові захід, присвячений Роману Шухевичу з нагоди 75-річчя з дня його загибелі.

Якби Роман Шухевич жив сьогодні, він міг би стати дуже успішною людиною. Походив із відомих родин духовенства та правників, мав три вищі освіти, досягав успіхів у всіх видах спорту, до яких брався, — і складно було знайти такий, що не зацікавив би його.

Разом із товаришем заснував доволі успішний бізнес-проєкт — рекламну агенцію "Фама", чия продукція розміщувалася у Львові, Варшаві, Кракові та Берліні.

 

Однак, маючи все для заможного й успішного життя, Роман Шухевич обрав шлях підпільної боротьби за відновлення незалежності Української Держави. Від 1938 року й до загибелі у 1950-му він майже безперервно перебував у підпіллі, а з родиною мав лише кілька коротких зустрічей.

Як Головний командир УПА, Шухевич проявив себе як чудовий стратег і тактик. Саме завдяки йому український визвольний рух став одним із наймасштабніших у Європі та тривалий час чинив опір спершу нацистському, а згодом совєтському режиму. Останній бій українських націоналістів проти КГБ відбувся у 1967 році.

 

Захід відвідало близько 100 осіб. Окрім лекції, відвідувачі мали змогу побачити тимчасову виставку особистих речей українських повстанців, їхньої уніформи, амуніції та озброєння, розглянути повстанські книжки, брошури й гроші, а також власноруч виготовити листівку УПА за допомогою унікального кліше.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".