У Львові відкрили виставку особистих речей Грицька Чубая

До 75-річчя з дня народження поета у Львові відкрили експозицію під назвою "Грицько Чубай. Світло і Сповідь".

Серед експонатів відвідувачі зможуть побачити шкіряний плащ Чубая, його друкарську машинку, рукописи, архівні фото, оригінал альманаху "Скриня" та картини, які малював поет. 

Архів зібрала донька митця Соломія. Вона також представила на виставці і власні картини — намальовані як рефлексії на вірші батька.

"Торік моєму татові, Грицьку Чубаю, мало виповнитися 75 років. Тоді не вдалося реалізувати масштабний проєкт. Зараз ви перебуваєте у XXI столітті на виставці поета, якого ніде не друкували. Вони думали, що його вбили, але у якийсь момент не розрахували, що у нього народяться діти. Дуже багато для тата зробив Тарас Чубай. Потім продовжила я і залізла в цей архів. Для мене це було дуже важливо", – сказала на відкритті виставки Соломія Чубай.

Виставка "Грицько Чубай. Світло і Сповідь" у львівській галереї "БандеРоль" триватиме три тижні, і стане своєрідним прологом у масштабному відзначенні 75-річчя поета.

29 квітня у Національному драматичному театрі ім. М. Заньковецької відбудеться великий концерт "POETY. ЛЮБОВ. ВЕСНА". Соломія Чубай у супроводі Луганського симфонічного оркестру та джаз-рок-гурту "Джалапіта" представить  пісенні твори не лише на слова Грицька Чубая, а й інших найкращих українських поетів ХІХ-XXI століть.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.