У Львові відкрили виставку особистих речей Грицька Чубая

До 75-річчя з дня народження поета у Львові відкрили експозицію під назвою "Грицько Чубай. Світло і Сповідь".

Серед експонатів відвідувачі зможуть побачити шкіряний плащ Чубая, його друкарську машинку, рукописи, архівні фото, оригінал альманаху "Скриня" та картини, які малював поет. 

Архів зібрала донька митця Соломія. Вона також представила на виставці і власні картини — намальовані як рефлексії на вірші батька.

"Торік моєму татові, Грицьку Чубаю, мало виповнитися 75 років. Тоді не вдалося реалізувати масштабний проєкт. Зараз ви перебуваєте у XXI столітті на виставці поета, якого ніде не друкували. Вони думали, що його вбили, але у якийсь момент не розрахували, що у нього народяться діти. Дуже багато для тата зробив Тарас Чубай. Потім продовжила я і залізла в цей архів. Для мене це було дуже важливо", – сказала на відкритті виставки Соломія Чубай.

Виставка "Грицько Чубай. Світло і Сповідь" у львівській галереї "БандеРоль" триватиме три тижні, і стане своєрідним прологом у масштабному відзначенні 75-річчя поета.

29 квітня у Національному драматичному театрі ім. М. Заньковецької відбудеться великий концерт "POETY. ЛЮБОВ. ВЕСНА". Соломія Чубай у супроводі Луганського симфонічного оркестру та джаз-рок-гурту "Джалапіта" представить  пісенні твори не лише на слова Грицька Чубая, а й інших найкращих українських поетів ХІХ-XXI століть.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.