In memoriam. У Львові помер поет Микола Петренко

На 94-му році життя у львівській лікарні 10 жовтня відійшов у вічність український поет, драматург і публіцист Микола Петренко.

Будинок Олександра Олеся в Сумах СБУ передасть місту

В управлінні Служби безпеки України в Сумській області погодилися повернути у відання Сумської ОТГ будівлю, у якій жив Олександр Олесь

У Полтаві презентували поштовий конверт до 130-річчя від дня народження Миколи Зерова

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 130-річчя від дня народження Миколи Зерова (1890 – 1937) – уродженця міста Зіньків на Полтавщині, талановитого поета, перекладача, критика, вченого, педагога, жертви комуністичного режиму відзначається на державному рівні.

Про першу українську поетку, шляхетську честь та князівську репутацію

Антології давньої української поезії традиційно розпочинають із сатиричного віршика, автором якого виступає волинський шляхтич Ян Жоравницький, а чи, що більш інтригуюче, його дружина Олена Коптівна. Цей перший зразок світської версифікації 1575 р., як стерджують, віднайшов серед судових записів знаний історик кінця XIX – початку XX ст. Орест Левицький.

В епідемічному бараці: пандемія та диктатура в українській літературі 1920 року

«Посадовці попередили нас, що слід мати запас усього необхідного на місяць. Ми з Зельдою запаслися червоним вином, віскі, ромом, вермутом, абсентом, білим вином, хересом, джином, і, о Господи, про всяк випадок ще й бренді. Моліться за нас».

Тамара Скрипка: Що відомо про великодні традиції у родині Косачів

Оскільки гастрономія не була культом у Косачів, у родинному епістолярії про культуру їхнього харчування зафіксовано найменше відомостей і майже не збереглося кулінарних приписів, якими вони послуговувалися у приготуванні наїдків. Здебільшого страви готували наймані кухарі.

В архівах виявили невідомі вірші Максима Рильського

19 березня класику української літератури Максиму Рильському виповнилося 125 років. З нагоди ювілею академічний журнал «Слово і Час» опублікував сенсаційну знахідку — два невідомі вірші поета та чотири його листи до різних адресатів, що так само становлять надзвичайну цінність для істориків літератури.

Микола Рябчук: Сашко. Нам його бракуватиме

За кілька останніх тижнів померло кілька моїх знайомих, усі – з “не-епідемійних”, не пов’язаних із COVID-19 причин. Кілька смертей на тлі тисячних гекатомб, про які ми читаємо щодня у новинах, виглядають як статистична похибка. Але водночас оті “кілька смертей” – це дуже конкретні люди, яких знаємо особисто і відхід яких сприймаємо куди емоційніше, ніж сухі статистичні дані з цілого світу, хоч би якими вони були астрономічними.

Архіви опублікували документи до ювілею Максима Рильського

До 125-річного ювілею поета та письменника Максима Рильського українські архіви опублікували документи.

Юрій Юзич: «Буде нам з тобою що згадати» - про "невідомого" автора популярної пісні

Під час річниці Революції гідності знову багато разів звучала пісня "Буде нам з тобою що згадати". Пісня УПА, записана в Заліщицькому районі Тернопільщини у 1958 році. Без зазначення авторства слів і мелодії.

У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

"Справа Василя Стуса" на лаві підсудних

6 січня 1938 року якраз на Різдво народився Василь Стус. Його судили двічі. У книзі, упорядкованій головним редактором "Історичної правди" Вахтангом Кіпіані, зібрано найважливіші документи і публікації про судилище над поетом у 1980 році, останні роки життя політв'язня в таборі і таємницю смерті в часи горбачовської перебудови.

АНОНС: У Києві вшанують пам'ять Зеновія Красівського

Вечір пам’яті дисидента та поета Зеновія Красівського відбудеться на честь 90-ї річниці з дня його народження.

Едуард Зуб: «Радянізація» Тараса: спроба перша

«Нікого так не шанували й не шануватимуть, як Шевченка, бо це шанування не отруєно анітрохи отрутою офіціальщини», — писав у 1914 році Сергій Єфремов. І гірко помилявся, як виявилося згодом.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."