Стипендії з документування та архівування війни LivArch

Центр міської історії запрошує зголошуватись на короткотермінову стипендію з документування та архівування війни LivArch.

Про це інформує Центр міської історії.

Стипендія консорціуму LivArch покликана підтримати людей, які творять та досліджують архіви про російську війну проти України. Незалежно від того, чи ви збираєте власні джерела та/або дослідницькі дані та потребуєте допомоги у підготовці їх до публікації, чи ділитеся своїми знаннями з різними ініціативами, чи проводите дослідження "живих архівів" на метарівні, запрошуємо зголошуватись.

Учасники/-ці отримають стипендію в розмірі 1 000 євро на місяць. Можлива тривалість від одного до трьох місяців впродовж 2025 року. Стипендія можлива як з перебуванням у Центрі міської історії у Львові, так і у дистанційному чи комбінованому форматі.

Упродовж цього періоду стипендіати та стипендіатки працюватимуть самостійно над своїми дослідницькими проєктами та матимуть змогу консультуватись з командою Центру і спільно налагоджувати професійні контакти з середовищем, а також брати участь у подіях консорціуму LivArch. 

Зголошуватись можуть громадські активісти/активістки, магістранти/магістрантки, докторанти/докторантки, постдоки, музейні працівники й працівниці, бібліотекарі й бібліотекарки, архівісти й архівістки, співробітники й співробітниці університетів та науково-дослідних установ, а також незалежні науковці та науковиці. 

Заявки українською або англійською мовою адсилайте до 28 квітня 2025 року.

Детальніше про стипендію та умови участі за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.