У Львові реставрують сходи з музею Шухевича, які вціліли після російської атаки

У Львові проводять реставрацію та консервацію сходів, які вціліли після російської атаки на музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича 1 січня 2024 року.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Внаслідок атаки на музей сходи вціліли на 70%. Перед тим, як почати реставрацію, провели дослідження, відібрали проби, аби зрозуміти структуру об'єкта та рівень пошкоджень.

"Цікаво тут те, що ми маємо різнохарактерні руйнування і перед нами є завдання забезпечити збереження об'єкта в тому стані, в якому він є. Маємо забрати жуків, провести антисептичні заходи щодо ураження грибками і, найцікавіше, мабуть, буде забезпечення збереження оцього погорілого дерева, яке дуже є делікатним і практично стає одним з акцентів того моменту історії, яка відбулася з цими сходами", — зазначив реставратор Василь Карпів.

Сходи мають не лише унікальне історичне, а й символічне значення, адже саме тут генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій.

"Ці сходи є первинним артефактом, який був побудований у час зведення цього будинку. Коли Роман Шухевич перебував майже 2 роки безпосередньо там, він ходив по них. На цих сходах він прийняв свій останній бій і біля криївки помер. Тож вони є безпосереднім свідком цих подій. Нині сходи — один з основних елементів, що чудом збереглися після бомбардування, і тепер вони є яскравим нагадуванням обстрілу двома російськими шахедами і демонстрацією того, що сталося з музеєм", — зазначив історик Микола Посівнич.

В майбутньому сходи стануть частиною експозиції відбудованого музею Шухевича в Білогорщі.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".