У Львові реставрують сходи з музею Шухевича, які вціліли після російської атаки

У Львові проводять реставрацію та консервацію сходів, які вціліли після російської атаки на музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича 1 січня 2024 року.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Внаслідок атаки на музей сходи вціліли на 70%. Перед тим, як почати реставрацію, провели дослідження, відібрали проби, аби зрозуміти структуру об'єкта та рівень пошкоджень.

"Цікаво тут те, що ми маємо різнохарактерні руйнування і перед нами є завдання забезпечити збереження об'єкта в тому стані, в якому він є. Маємо забрати жуків, провести антисептичні заходи щодо ураження грибками і, найцікавіше, мабуть, буде забезпечення збереження оцього погорілого дерева, яке дуже є делікатним і практично стає одним з акцентів того моменту історії, яка відбулася з цими сходами", — зазначив реставратор Василь Карпів.

Сходи мають не лише унікальне історичне, а й символічне значення, адже саме тут генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій.

"Ці сходи є первинним артефактом, який був побудований у час зведення цього будинку. Коли Роман Шухевич перебував майже 2 роки безпосередньо там, він ходив по них. На цих сходах він прийняв свій останній бій і біля криївки помер. Тож вони є безпосереднім свідком цих подій. Нині сходи — один з основних елементів, що чудом збереглися після бомбардування, і тепер вони є яскравим нагадуванням обстрілу двома російськими шахедами і демонстрацією того, що сталося з музеєм", — зазначив історик Микола Посівнич.

В майбутньому сходи стануть частиною експозиції відбудованого музею Шухевича в Білогорщі.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.