У Львові реставрують сходи з музею Шухевича, які вціліли після російської атаки

У Львові проводять реставрацію та консервацію сходів, які вціліли після російської атаки на музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича 1 січня 2024 року.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Внаслідок атаки на музей сходи вціліли на 70%. Перед тим, як почати реставрацію, провели дослідження, відібрали проби, аби зрозуміти структуру об'єкта та рівень пошкоджень.

"Цікаво тут те, що ми маємо різнохарактерні руйнування і перед нами є завдання забезпечити збереження об'єкта в тому стані, в якому він є. Маємо забрати жуків, провести антисептичні заходи щодо ураження грибками і, найцікавіше, мабуть, буде забезпечення збереження оцього погорілого дерева, яке дуже є делікатним і практично стає одним з акцентів того моменту історії, яка відбулася з цими сходами", — зазначив реставратор Василь Карпів.

Сходи мають не лише унікальне історичне, а й символічне значення, адже саме тут генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич прийняв свій останній бій.

"Ці сходи є первинним артефактом, який був побудований у час зведення цього будинку. Коли Роман Шухевич перебував майже 2 роки безпосередньо там, він ходив по них. На цих сходах він прийняв свій останній бій і біля криївки помер. Тож вони є безпосереднім свідком цих подій. Нині сходи — один з основних елементів, що чудом збереглися після бомбардування, і тепер вони є яскравим нагадуванням обстрілу двома російськими шахедами і демонстрацією того, що сталося з музеєм", — зазначив історик Микола Посівнич.

В майбутньому сходи стануть частиною експозиції відбудованого музею Шухевича в Білогорщі.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.