Невідоме фото Романа Шухевича

На цьому фото Роману Шухевичу 19 років, стоїть на початку лави без пластового капелюха. Після Служби Божої з пластунами, які таборували у Карпатах.

 

За своє пластове життя Шухевич облазив Карпати вздовж і впоперек, зокрема неодноразово нелегально пересікаючи кордон, який пролягав по вододільному хребту, між тодішньою Польщею та Чехословацькою республікою. Мандрував багато, ставши лідером групи затятих туристів, яка називала себе "Тури" (опісля взяв собі в УПА псевдонім "Тур").

Мандрував дикими горами, чагарниками. Згодом одним із псевд обрав собі "Чагар". Саме під цим псевдонімом опублікував дві інстуркції для повстанців - "Бої в лісі" та "Про рейди". Чудові короткі тексти, які обовʼязково мають вивчатись під час підготовки сержантського та офіцерського складу, яким опікується Командування Сил спеціальних операцій ЗС України.

Зараз в інтернеті гуляє популярний фейк із "цитатою" Шуха про те, що "мудрого не ошукати... (і так далі)". Звісно, що без джерела. Де то він казав чи писав - невідомо. Але в статті "Про рейди" є кілька чудових тез про політичну (!) освіту вояків, який актуальний й сьогодні. Написані ці тексти Шухевичем для чотових, тобто командірів чот УПА (в ЗСУ досі для означення цього рівня використовується ще московська назва - взвод).

"Щодо політичної підготовки, то чотовий мусить подбати, щоб при частині (чоті / взводі. - Ред.) був пропагандист, який зможе провадити всю намічену політичну роботу, - для нього відділ є тільки збройною охороною і допомогою (текст готувався для відділів, які вели пропагандистські рейди на окупованій території. - Ред.).

Може ним бути й сам чотовий, якщо він з погляду політичного задовільно вироблена людина. Та краще, щоб до цього була призначена окрема людина, бо чотовий увесь час мусить дбати про військові заходи охорони відділу, а евентуальна (можлива. - Ред.) політична робота могла б його надмірно переобтяжувати зі шкодою для чисто військової справи частини.

До політичної підготовки відділу належить зібрання потрібної на призначені терени літератури та переведення короткого політичного інструктажу всієї частини перед вимаршем".

Олексій Мустафін: Останній трибун Рима. Любові й ненависті Коли ді Рієнцо

Історія знає чимало прикладів, коли народний улюбленець здобуває владу - і перетворюється на деспота та здирника. А після смерті про нього згадують як про героя-мрійника й зводять йому пам'ятники. Саме так сталося з Ніколо Габріні, більше відомого у світі під іменем Кола ді Рієнцо.

Олексій Мустафін: По каву на Страдуні. Військова авантюра, яка зламала Югославію

Однією з ключових подій хорватської Війни за незалежність і розпаду "другої" Югославії стала облога Дубровника. Міста, яке ще з 1972 року було демілітаризоване і формально перебувало під захистом ЮНЕСКО. Попри це командування югославської армії вирішило встановити над ним військовий контроль. Надто спокусливою йому здавалася перспектива "відрізати" від Хорватії усю Південну Далмацію.

Сергій Громенко: Історія російського імперіалізму і колоніалізму (чернетка гранднаративу). Частина ІІ

У період 1917–1921 рр. відбувся колапс Другої російської імперії, а контрольована більшовиками територія у 1918–1919 рр. стиснулася до меж XVI століття. Своє прагнення незалежності продемонстрували більшість народів колишньої Росії, і деяким з них вдалося створити власні держави. Через це пройшли всі переможені у Першій світовій війні імперії.

Олексій Мустафін: Формула миру, вагітна війною. Спроба примирити протестантів з католиками, яка ще більше посварила їх між собою

Закон Священної Римської імперії, схвалений рейхстагом 1555 року в Авгсбурзі, у світі більше відомий під іменем Авгсбурзького релігійного миру. Адже він вперше – і фактично, і юридично - визнав за підданими імператора, які були християнами, право обирати конфесію.