АНОНС: Лекція Володимира Бірчака "Роман Шухевич: воїн, бізнесмен, спортсмен"

7 березня у Харкові відбудеться публічна лекція історика, сержанта бригади "Хартія" Володимира Бірчака про Головного командира УПА Романа Шухевича.

Якби Роман Шухевич жив сьогодні, він міг би стати дуже успішною людиною. Походив із відомих родин духовенства та правників, мав три вищі освіти, досягав успіхів у всіх видах спорту, до яких брався, — і складно було знайти такий, що не зацікавив би його. Разом із товаришем заснував доволі успішний бізнес-проєкт — рекламну агенцію "Фама", чия продукція розміщувалася у Львові, Варшаві, Кракові та Берліні.

Однак, маючи все для заможного й успішного життя, Роман Шухевич обрав шлях підпільної боротьби за відновлення незалежності Української Держави. Від 1938 року й до загибелі у 1950-му він майже безперервно перебував у підпіллі, а з родиною мав лише кілька коротких зустрічей.

Як Головний командир УПА, Шухевич проявив себе як чудовий стратег і тактик. Саме завдяки йому український визвольний рух став одним із наймасштабніших у Європі та тривалий час чинив опір спершу нацистському, а згодом совєтському режиму. Останній бій українських націоналістів проти КГБ відбувся у 1967 році.

На лекції ви матимете нагоду побачити тимчасову виставку особистих речей українських повстанців, їхньої уніформи, амуніції та озброєння, розглянути повстанські книжки, брошури й гроші, а також власноруч виготовити листівку УПА за допомогою унікального кліше.

Коли: 7 березня, п'ятниця, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр

Організатори: 13 Бригада Національної гвардії України "Хартія", Vivat YermilovCentre

Допомогли в організації виставки УПА: ВІК "Повстанець" Національний музей "Тюрма на Лонцького" Центр Досліджень Визвольного Руху Приватний військовий музей "Штурм" Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери

Для участі у події заповність форму реєстрації.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.