У Львові пропонують перейменувати вулицю Володимира Винниченка

Пропозицію перейменувати вулицю Володимира Винниченка у Львові вніс начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Про це Максим Козицький повідомив у своєму телеграм-каналі.

"Завдяки нам з вами, Львівщина – перша область в Україні, яка очистилася від памʼятників окупаційній радянській армії. Винниченко – історична постать, яка не підпала під декомунізацію, адже досі не внесена в перелік перейменувань Українського інституту національної памʼяті", — написав Максим Козицький.

Серед причин пропозиції перейменувати вулицю начальник Львівської ОВА вказав те, що Винниченко був прихильником автономії України у складі Росії, критикував політиків-самостійників, був комуністом та противником створення української армії.

"Його утопічні заклики до московської влади щодо українізації та літературний спадок є неспівставними з тією шкодою, якої він заподіяв українській державності в період перших визвольних змагань. Топоніми – це частина інформаційної безпеки держави, це ідеологічні маркери, на яких виростають наші діти. Допускати далі існування тих, які вшановують ворогів української державності та колаборантів, ми не маємо права", – наголосив Максим Козицький.

Очільник області закликав громадськість долучитися до обговорення нової назви. На його думку, вулиця має вшановувати особу або подію, яка символізує державність і ключові цінності для України та українців.

На пропозицію перейменувати вулицю Винниченка відреагувала низка дієвців культури, які не погодились з цією ідеєю.

"Якщо ми сприймаємо Петлюру і Скоропадського як будівничих України, якщо ми друкуємо на грошах Грушевського — Винниченко має мати місце в національному пантеоні. Ви проблему російської в навчальних закладах спробуйте вирішувати замість цього ревізіонізму нізвідки", — написав український письменник, перекладач і військовослужбовець Остап Українець.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.