У Львові відкрили виставку особистих речей Грицька Чубая

До 75-річчя з дня народження поета у Львові відкрили експозицію під назвою "Грицько Чубай. Світло і Сповідь".

Серед експонатів відвідувачі зможуть побачити шкіряний плащ Чубая, його друкарську машинку, рукописи, архівні фото, оригінал альманаху "Скриня" та картини, які малював поет. 

Архів зібрала донька митця Соломія. Вона також представила на виставці і власні картини — намальовані як рефлексії на вірші батька.

"Торік моєму татові, Грицьку Чубаю, мало виповнитися 75 років. Тоді не вдалося реалізувати масштабний проєкт. Зараз ви перебуваєте у XXI столітті на виставці поета, якого ніде не друкували. Вони думали, що його вбили, але у якийсь момент не розрахували, що у нього народяться діти. Дуже багато для тата зробив Тарас Чубай. Потім продовжила я і залізла в цей архів. Для мене це було дуже важливо", – сказала на відкритті виставки Соломія Чубай.

Виставка "Грицько Чубай. Світло і Сповідь" у львівській галереї "БандеРоль" триватиме три тижні, і стане своєрідним прологом у масштабному відзначенні 75-річчя поета.

29 квітня у Національному драматичному театрі ім. М. Заньковецької відбудеться великий концерт "POETY. ЛЮБОВ. ВЕСНА". Соломія Чубай у супроводі Луганського симфонічного оркестру та джаз-рок-гурту "Джалапіта" представить  пісенні твори не лише на слова Грицька Чубая, а й інших найкращих українських поетів ХІХ-XXI століть.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".