АНОНС: "Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори

Національний музей "Чорнобиль" запрошує на засіданні Дискусійного клубу ""Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори".

На засіданні Дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ви відкриєте для себе невідомий та невидимий, але страшний своїми наслідками "Чорнобиль-під-землею", загрозу якого відвернули. Відвернули неодноразово, не тільки в Чорнобилі, і не лише в 1986 році. В країні, де термін "екологія" знали лише біологи, де не було відповідного фаху, ніяких міністерств довкілля – на момент вибуху ядерного реактора ЧАЕС єдиними екологами, по факту, виявилися геологи.

Гість Клубу – діючий геолог-"надзвичайник", екогідрогеолог, доктор технічних наук Євген Яковлєв.

Під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Євген Олександрович спілкувався із такими відомими особами, як академіки Легасов і Веліхов, голови Урядової комісії Щербина і Силаєв, та багатьма іншими. Яскраві, емоційні спогади розкривають, яким чином вдалося в найгостріший період на відносно короткий час зламати забюрократизований, засекречений радянський стиль управління, і вибудувати дієву систему менеджменту ліквідацією. 

Розмову з гостем вестиме письменник і науковець Сергій Мирний.

Коли: 24 квітня, четвер, 16.00:

Де: Національний музей "Чорнобиль", мультимедійна зала Музею (м. Київ, пров. Хорива, 1)

Вхід вільний.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".