АНОНС: "Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори

Національний музей "Чорнобиль" запрошує на засіданні Дискусійного клубу ""Підземний" Чорнобиль: геологи-ліквідатори".

На засіданні Дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ви відкриєте для себе невідомий та невидимий, але страшний своїми наслідками "Чорнобиль-під-землею", загрозу якого відвернули. Відвернули неодноразово, не тільки в Чорнобилі, і не лише в 1986 році. В країні, де термін "екологія" знали лише біологи, де не було відповідного фаху, ніяких міністерств довкілля – на момент вибуху ядерного реактора ЧАЕС єдиними екологами, по факту, виявилися геологи.

Гість Клубу – діючий геолог-"надзвичайник", екогідрогеолог, доктор технічних наук Євген Яковлєв.

Під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Євген Олександрович спілкувався із такими відомими особами, як академіки Легасов і Веліхов, голови Урядової комісії Щербина і Силаєв, та багатьма іншими. Яскраві, емоційні спогади розкривають, яким чином вдалося в найгостріший період на відносно короткий час зламати забюрократизований, засекречений радянський стиль управління, і вибудувати дієву систему менеджменту ліквідацією. 

Розмову з гостем вестиме письменник і науковець Сергій Мирний.

Коли: 24 квітня, четвер, 16.00:

Де: Національний музей "Чорнобиль", мультимедійна зала Музею (м. Київ, пров. Хорива, 1)

Вхід вільний.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.