АНОНС: Зустріч з керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС

12 грудня в Національному музеї "Чорнобиль" відбудеться зустріч з Любомиром Мимкою - керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

Любомир Мимка – офіцер-вертолітник, який після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС керував скидами з військових гвинтокрилів у розжарене, випромінююче радіацію жерло його руїни. Щодня зранку він пролітав над 4 енергоблоком, оцінюючи ситуацію, дорогою до свого спостережно-керівного пункту в м. Прип'ять. Звідти, з останнього поверху готелю "Полісся", давав команди підлітаючим до руїни гвинтокрилам на скиди. Ввечері спускався вниз, сідав у гвинтокрил, знову пролітав над руїною реактора, оцінюючи результати, і повертав його на базу.

На початку зустрічі полковник Любомир Мимка відповість на питання наукового співробітника Музею, свого колеги-ліквідатора і письменника Сергія Мирного.

Зокрема:

- Яка була мета операції, до якої залучили військові гвинтокрили?

- Як була організована "конвеєрна" операція гвинтокрилів із закидання руїни 4-го реактора?

- Як поступово вдосконалювалася технологія та організація гвинтокрильної операції?

- Чи досягла ця операція бажаного ефекту?

- Чи актуальний досвід Чорнобильської гвинтокрильної операції весни 1986 року зараз? Як саме?

- Які місця, пов'язані з гвинтокрильною операцією, треба увічнити, промаркувати пам'ятними знаками та інформаційними стендами про суть операції та дій на цьому місці?

- Що, як Ви вважаєте, допомагає Вам бути в хорошій, щодо вікової норми, фізичний та психічній формі?

Коли: 12 грудня о 16:00

Де: Національний музей "Чорнобиль", м. Київ, пров. Хорива, 1

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.