АНОНС: Зустріч з керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС

12 грудня в Національному музеї "Чорнобиль" відбудеться зустріч з Любомиром Мимкою - керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

Любомир Мимка – офіцер-вертолітник, який після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС керував скидами з військових гвинтокрилів у розжарене, випромінююче радіацію жерло його руїни. Щодня зранку він пролітав над 4 енергоблоком, оцінюючи ситуацію, дорогою до свого спостережно-керівного пункту в м. Прип'ять. Звідти, з останнього поверху готелю "Полісся", давав команди підлітаючим до руїни гвинтокрилам на скиди. Ввечері спускався вниз, сідав у гвинтокрил, знову пролітав над руїною реактора, оцінюючи результати, і повертав його на базу.

На початку зустрічі полковник Любомир Мимка відповість на питання наукового співробітника Музею, свого колеги-ліквідатора і письменника Сергія Мирного.

Зокрема:

- Яка була мета операції, до якої залучили військові гвинтокрили?

- Як була організована "конвеєрна" операція гвинтокрилів із закидання руїни 4-го реактора?

- Як поступово вдосконалювалася технологія та організація гвинтокрильної операції?

- Чи досягла ця операція бажаного ефекту?

- Чи актуальний досвід Чорнобильської гвинтокрильної операції весни 1986 року зараз? Як саме?

- Які місця, пов'язані з гвинтокрильною операцією, треба увічнити, промаркувати пам'ятними знаками та інформаційними стендами про суть операції та дій на цьому місці?

- Що, як Ви вважаєте, допомагає Вам бути в хорошій, щодо вікової норми, фізичний та психічній формі?

Коли: 12 грудня о 16:00

Де: Національний музей "Чорнобиль", м. Київ, пров. Хорива, 1

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.