АНОНС: Зустріч з керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС

12 грудня в Національному музеї "Чорнобиль" відбудеться зустріч з Любомиром Мимкою - керівником операції з "бомбардування" зруйнованого реактора 4 енергоблока ЧАЕС.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

Любомир Мимка – офіцер-вертолітник, який після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС керував скидами з військових гвинтокрилів у розжарене, випромінююче радіацію жерло його руїни. Щодня зранку він пролітав над 4 енергоблоком, оцінюючи ситуацію, дорогою до свого спостережно-керівного пункту в м. Прип'ять. Звідти, з останнього поверху готелю "Полісся", давав команди підлітаючим до руїни гвинтокрилам на скиди. Ввечері спускався вниз, сідав у гвинтокрил, знову пролітав над руїною реактора, оцінюючи результати, і повертав його на базу.

На початку зустрічі полковник Любомир Мимка відповість на питання наукового співробітника Музею, свого колеги-ліквідатора і письменника Сергія Мирного.

Зокрема:

- Яка була мета операції, до якої залучили військові гвинтокрили?

- Як була організована "конвеєрна" операція гвинтокрилів із закидання руїни 4-го реактора?

- Як поступово вдосконалювалася технологія та організація гвинтокрильної операції?

- Чи досягла ця операція бажаного ефекту?

- Чи актуальний досвід Чорнобильської гвинтокрильної операції весни 1986 року зараз? Як саме?

- Які місця, пов'язані з гвинтокрильною операцією, треба увічнити, промаркувати пам'ятними знаками та інформаційними стендами про суть операції та дій на цьому місці?

- Що, як Ви вважаєте, допомагає Вам бути в хорошій, щодо вікової норми, фізичний та психічній формі?

Коли: 12 грудня о 16:00

Де: Національний музей "Чорнобиль", м. Київ, пров. Хорива, 1

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.