У Полтаві розпочали демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра І

У Полтаві розпочався перший етап демонтажу пам’ятника на місці відпочинку російського царя Петра І.

Про це повідомляє "Суспільне".

1 квітня з монумента зняли захисне полотно, що дозволило експертам, музейникам та іншим фахівцям розпочати його детальне вивчення.​ А наступного дня встановили риштування, щоб експерти могли розпочати архітектурні обміри цього об'єкта.

Памʼятник на місці відпочинку Петра І у Полтаві рекомендувала демонтувати та прибрати з публічного простору експертна рада Мінкульту ще у вересні 2022-го року. Після демонтажу пам'ятник планують перенести у музей Полтавської битви.

Памʼятник на місці відпочинку Петра І у Полтаві встановили 1817-го. Через 18 років його демонтували, а 1839-го замінили на новий, відлитий із металу, зберігши первісний вигляд. Споруда є памʼяткою монументального мистецтва місцевого значення. Те, що на цій території відпочивав російський імператор, — міф, запевняють краєзнавці та історики.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.