У Полтаві відкрили пам’ятник Григорію Сковороді

25 грудня у Полтаві в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді.

Про це пише Суспільне.

Пам'ятник планували встановити 2023-го року. Виготовили його навесні 2024-го. На відкриття прийшли скульптор Катіб Мамедов, архітектор Сергій Чечельницький та творчі колективи міста.

"Я вивчав його біографію, історію всіх пам'ятників, які існують і в Києві, по всій Україні, по всьому світу. Я вирішив його як мандрівника робити. Він йшов як би до народу завжди. Він іде в Полтаві до народу. Завжди був з народом. Навчав дітей", — розповів скульптор Катіб Мамедов.

Бронзову скульптуру встановили на гранітний п'єдестал. Це єдиний в Україні пам'ятник Григорію Сковороді, виконаний у русі. Григорій Сковорода тримає в руках посох та книгу. На плечі – торбину та взуття.

"У нього є твір про солов'я. Цей соловей з його твору. Там є у нього сопілочка, тому що він був і музикантом, і письменником 3.50-4.00 Знав багато мов, до речі. Тому книга в даній ситуації, як символ знань і його творчості, як письменника", — розповів архітектор Сергій Чечельницький.

Напередодні відкриття пам'ятника співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Вадим Назаренко розкритикував  монумент. На своїй сторінці у Facebook він написав, що насправді Григорій Сковорода не ходив босим.

"Це відверте повторення радянських стереотипів про босоногого філософа....Одна пара черевиків – це для Сковороди був час найбільшої бідності ", — зауважив Вадим Назаренко

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.