У Полтаві відкрили пам’ятник Григорію Сковороді

25 грудня у Полтаві в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді.

Про це пише Суспільне.

Пам'ятник планували встановити 2023-го року. Виготовили його навесні 2024-го. На відкриття прийшли скульптор Катіб Мамедов, архітектор Сергій Чечельницький та творчі колективи міста.

"Я вивчав його біографію, історію всіх пам'ятників, які існують і в Києві, по всій Україні, по всьому світу. Я вирішив його як мандрівника робити. Він йшов як би до народу завжди. Він іде в Полтаві до народу. Завжди був з народом. Навчав дітей", — розповів скульптор Катіб Мамедов.

Бронзову скульптуру встановили на гранітний п'єдестал. Це єдиний в Україні пам'ятник Григорію Сковороді, виконаний у русі. Григорій Сковорода тримає в руках посох та книгу. На плечі – торбину та взуття.

"У нього є твір про солов'я. Цей соловей з його твору. Там є у нього сопілочка, тому що він був і музикантом, і письменником 3.50-4.00 Знав багато мов, до речі. Тому книга в даній ситуації, як символ знань і його творчості, як письменника", — розповів архітектор Сергій Чечельницький.

Напередодні відкриття пам'ятника співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Вадим Назаренко розкритикував  монумент. На своїй сторінці у Facebook він написав, що насправді Григорій Сковорода не ходив босим.

"Це відверте повторення радянських стереотипів про босоногого філософа....Одна пара черевиків – це для Сковороди був час найбільшої бідності ", — зауважив Вадим Назаренко

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".