У Полтаві відкрили пам’ятник Григорію Сковороді

25 грудня у Полтаві в сквері біля Малої академії мистецтв офіційно відкрили пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді.

Про це пише Суспільне.

Пам'ятник планували встановити 2023-го року. Виготовили його навесні 2024-го. На відкриття прийшли скульптор Катіб Мамедов, архітектор Сергій Чечельницький та творчі колективи міста.

"Я вивчав його біографію, історію всіх пам'ятників, які існують і в Києві, по всій Україні, по всьому світу. Я вирішив його як мандрівника робити. Він йшов як би до народу завжди. Він іде в Полтаві до народу. Завжди був з народом. Навчав дітей", — розповів скульптор Катіб Мамедов.

Бронзову скульптуру встановили на гранітний п'єдестал. Це єдиний в Україні пам'ятник Григорію Сковороді, виконаний у русі. Григорій Сковорода тримає в руках посох та книгу. На плечі – торбину та взуття.

"У нього є твір про солов'я. Цей соловей з його твору. Там є у нього сопілочка, тому що він був і музикантом, і письменником 3.50-4.00 Знав багато мов, до речі. Тому книга в даній ситуації, як символ знань і його творчості, як письменника", — розповів архітектор Сергій Чечельницький.

Напередодні відкриття пам'ятника співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Вадим Назаренко розкритикував  монумент. На своїй сторінці у Facebook він написав, що насправді Григорій Сковорода не ходив босим.

"Це відверте повторення радянських стереотипів про босоногого філософа....Одна пара черевиків – це для Сковороди був час найбільшої бідності ", — зауважив Вадим Назаренко

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.