У Полтаві презентували книгу "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди"

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи, у Полтаві презентували книгу-брошуру "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди", яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та Українського інституту національної пам’яті.

Про це інформує Полтавський офіс Українського інституту національної пам'яті.

Ця книга – результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. 

"Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, його ім'я залишається об'єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги – Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою" , – зазначила виконувачка обов'язків голови Українського інституту національної пам'яті Юлія Гнатюк.

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області, менеджер проєкту Олег Пустовгар розповів про майбутні перспективи масштабування виставки: "Проєкт "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди" має три складові - це банерна виставка, яку презентовано музейникам та громадськості Полтавщини 17 березня 2021 року. До речі, ми цьогоріч співпрацюємо з міською владою Полтави щодо масштабування виставки до рівня вуличної задля експонування у центрі Полтави, у Корпусному парку. По друге, це 30-хвилинне просвітницьке відео. По-третє, це брошура, яку сьогодні презентуємо і передаємо до усіх шкіл та бібліотек Полтавської міської громади".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.