У Полтаві презентували книгу "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди"

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи, у Полтаві презентували книгу-брошуру "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди", яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" та Українського інституту національної пам’яті.

Про це інформує Полтавський офіс Українського інституту національної пам'яті.

Ця книга – результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. 

"Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, його ім'я залишається об'єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. Щоразу, коли російським імперцям був потрібен символ великої мілітарної перемоги – Полтавська битва обростала новими міфами, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Метою створення комплексного міфу про перемогу московського царя Петра І у битві під Полтавою було очорнити український рух і його прагнення до незалежності. Російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше тлумачити Полтавську битву вважалися зрадою" , – зазначила виконувачка обов'язків голови Українського інституту національної пам'яті Юлія Гнатюк.

Представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області, менеджер проєкту Олег Пустовгар розповів про майбутні перспективи масштабування виставки: "Проєкт "Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru-пропаганди" має три складові - це банерна виставка, яку презентовано музейникам та громадськості Полтавщини 17 березня 2021 року. До речі, ми цьогоріч співпрацюємо з міською владою Полтави щодо масштабування виставки до рівня вуличної задля експонування у центрі Полтави, у Корпусному парку. По друге, це 30-хвилинне просвітницьке відео. По-третє, це брошура, яку сьогодні презентуємо і передаємо до усіх шкіл та бібліотек Полтавської міської громади".

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.