У Полтаві демонтували дошку співробітнику НКВС Антону Макаренку

У Полтаві демонтували останню меморіальну дошку радянському педагогу і співробітнику НКВС Антону Макаренку. Дошка пам'яті була розміщена на будівлі національного педагогічного університету.

Про це інформує Полтавський офіс УІНП.

Згідно з історичними даними, 1924 року Антон Макаренко навчався у вчительському інституті.

24 лютого таку ж дошку прибрали з будівлі житлового будинку, де раніше був колишній учительський інститут у Полтаві. 25 лютого прибрали іншу дошку, яка була розміщена на будівлі Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру. У межах деколонізації, через приналежність до символіки російської імперської політики всі 26 вулиць і провулків у назвах яких глорифікувався Макаренко протягом останніх двох років перейменували. У тому числі 5 у Полтавській міській громаді.

Необхідно також очистити публічний простір Кременчука від трьох споруд звеличення енкаведиста Макаренка. 

"Демонтаж усіх дошок та перейменування усіх п'яти вулиць Макаренка у Полтавській громаді, і всіх 26 по області- це вагомі кроки зі зменшення чужорідного культу совєтського педагога, співробітника НКВС Антона Макаренка. Рішенням сесії Полтавської обласної ради прибрано осоружне ім'я Макаренка й з назви обласного комунального навчального закладу - "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія", - розповів представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Згідно з матеріалами архівної справи МВС УРСР за № 2400 Антон Макаренко з 1 липня 1935 року обіймав посаду помічника начальника відділу трудових колоній НКВС УРСР – начальника ІІ відділення цього ж відділу. 14 липня 1936 року він подав рапорт на звільнення з НКВС УРСР. А з жовтня 1936 року виконував обовʼязки керівника колонії НКВС № 5 у місті Бровари Київської області. 

У період російської окупації Полтави російською армією Антона Денікіна Макаренко служив білогвардійським загарбникам, працюючи директором полтавської школи №2 імені генерал-губернатора Малоросії князя Куракіна; на цю посаду денікінці як прихильники "єдиної і неділимої росії" призначили Макаренка у вересні 1919 року.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.