На острові Хортиця знайшли срібні арабські монети часів Середньовіччя

В історико-культурному комплексі "Запорозька Січ" презентували срібні монети типу дирхеми періоду Середньовіччя.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

Старовинні арабські монети знайшли у 2024 році після падіння рівня води у Дніпрі, яке сталося внаслідок підриву російськими окупантами Каховської ГЕС. Цінні артефакти знайшов на острові Хортиця співробітник Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань під час огляду берегової лінії. 

"Під час моніторингу узбережжя річки Дніпро ми виявили спочатку одну монету, почали вивчати її. Вона виготовлена зі срібла. Це цікава знахідка. Знайшли інформацію, що такі монети поштучно не лежать, як правило, це або скарби, або загублені гаманці. Після повторної перевірки цього місця ми виявили ще 45 монет. Загалом знайшли 46 монет ІХ-Х ст. Вони були розсипані між камінням. Скоріш за все, це був кошель, але він не зберігся", – розповів Укрінформу старший адміністратор відділу музейних комунікацій Національного заповідника "Хортиця" Микола Свидрань

Ця знахідка підкреслює жвавість торгових шляхів, які проходили через цей регіон у період Русі. Одним із найважливіших був Шлях із варягів у греки по річці Дніпро, який з'єднував Чорне і Балтійське моря.

Науковці зазначають, що це вперше, коли арабські монети були знайдені у Запоріжжі. На монетах є напис арабською мовою. Це монети типу дирхеми періоду Середньовіччя, належать династії Саманідів, яка створила Саманідську державу в Середній Азії, що існувала впродовж 819-999 років, після розпаду арабського халіфату.

Більша частина знайдених монет – у дуже гарному стані. Реставратор Андрій Денисенко разом з колегою працювали над реставрацією артефактів упродовж двох місяців. Надалі планується детальніше вивчення походження монет та виставка скарбу для відвідувачів.

 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.