На Хортиці виявили нові знахідки

Через різке падіння рівня води на береговій смузі острова, яке сталося після підриву росіянами Каховської ГЕС, на території національного заповідника "Хортиця" знайшли кілька сотень нових археологічних предметів.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики.

Вперше за 70 років на поверхні опинились території, які були під водами Дніпра.Тож співробітники заповідника щодня інспектують Хортицю, проводять рейди на аварійних ділянках, щоб зберегти пам'ятки, які знаходять після зниження води.

"Берегова смуга острова Хортиця багата пам'ятками історії та археології, однак деякі з них знаходяться в аварійному стані та потребують невідкладних рятівних та превентивних робіт", – зазначили у МКІП.

Загалом за цей період вдалося виявити кілька сотень археологічних предметів з металу, кераміки та дерева, а також понад тисячу фрагментів керамічних виробів. Зокрема, серед знахідок – кераміка, починаючи від доби енеоліту (6-5 тис. до н.е.) і закінчуючи ХІХ століттям; знаряддя для полювання з кременю; металеві монети; середньовічні пляшки та скляні бомби.

Фахівці заповідника проводять камеральну обробку кожної знахідки та заносять їх до польового опису, на основі якого згодом складуть археологічний звіт. Також зі знахідками з Хортиці ведуться археологічні дослідження як інвазивного, так і неінвазивного характеру, а також їх оцифрування.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.