На Хортиці виявили нові знахідки

Через різке падіння рівня води на береговій смузі острова, яке сталося після підриву росіянами Каховської ГЕС, на території національного заповідника "Хортиця" знайшли кілька сотень нових археологічних предметів.

Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики.

Вперше за 70 років на поверхні опинились території, які були під водами Дніпра.Тож співробітники заповідника щодня інспектують Хортицю, проводять рейди на аварійних ділянках, щоб зберегти пам'ятки, які знаходять після зниження води.

"Берегова смуга острова Хортиця багата пам'ятками історії та археології, однак деякі з них знаходяться в аварійному стані та потребують невідкладних рятівних та превентивних робіт", – зазначили у МКІП.

Загалом за цей період вдалося виявити кілька сотень археологічних предметів з металу, кераміки та дерева, а також понад тисячу фрагментів керамічних виробів. Зокрема, серед знахідок – кераміка, починаючи від доби енеоліту (6-5 тис. до н.е.) і закінчуючи ХІХ століттям; знаряддя для полювання з кременю; металеві монети; середньовічні пляшки та скляні бомби.

Фахівці заповідника проводять камеральну обробку кожної знахідки та заносять їх до польового опису, на основі якого згодом складуть археологічний звіт. Також зі знахідками з Хортиці ведуться археологічні дослідження як інвазивного, так і неінвазивного характеру, а також їх оцифрування.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.