Археологічна експедиція на Мамай-горі таки почалася. Досліджують поховання XV століття

Археологічна експедиція на Мамай-горі поблизу Каховського водосховища розпочалася У цьому сезоні археологи досліджують три поховання доби пізнього середньовіччя (XV століття).

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гора у "Фейсбуці", інформує "Гал-Інфо".

На підставі досліджень археологи припускають, що поховані були представники першої хвилі мангит (протоногайських племен), приведених темником Золотої Орди Едигеєм на ці землі з міжріччя Волги та Іртиша або Криму.

 
FB Мамай-Гора

"Про це свідчить час виникнення могильника, мусульманський обряд поховання та монголоїдні риси, виявлені антропологом.

Скоріш за все, Мамай-Гора у контексті історії Північного Причорномор’я XV ст. виступала як митниця, торжище, або ж перевалочний табір кримських торговців, що прямували у чужі землі.

Цікаво також те, що кістяк дорослої людини перерізав скіфську культову яму (IV ст. до н. е.), які є досить рідкісними та унікальними для нашої території. Схожі комплекси є лиш в незначній кількості на античних некрополях і на пам'ятнику Молога в Подністров'ї", - сказано в повідомленні.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

Також археологи вже натрапили на четверте поховання, скоріш за все середньовічного часу, та ще одну скіфську культову яму. Дослідження виявлених об'єктів тривають.

Як повідомлялося, Міністерство культури України зволікало з виданням дозволу на археологічні роботи на Мамай-Горі.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище