Археологічна експедиція на Мамай-горі таки почалася. Досліджують поховання XV століття

Археологічна експедиція на Мамай-горі поблизу Каховського водосховища розпочалася У цьому сезоні археологи досліджують три поховання доби пізнього середньовіччя (XV століття).

Про це йдеться у повідомленні на сторінці Мамай-Гора у "Фейсбуці", інформує "Гал-Інфо".

На підставі досліджень археологи припускають, що поховані були представники першої хвилі мангит (протоногайських племен), приведених темником Золотої Орди Едигеєм на ці землі з міжріччя Волги та Іртиша або Криму.

 
FB Мамай-Гора

"Про це свідчить час виникнення могильника, мусульманський обряд поховання та монголоїдні риси, виявлені антропологом.

Скоріш за все, Мамай-Гора у контексті історії Північного Причорномор’я XV ст. виступала як митниця, торжище, або ж перевалочний табір кримських торговців, що прямували у чужі землі.

Цікаво також те, що кістяк дорослої людини перерізав скіфську культову яму (IV ст. до н. е.), які є досить рідкісними та унікальними для нашої території. Схожі комплекси є лиш в незначній кількості на античних некрополях і на пам'ятнику Молога в Подністров'ї", - сказано в повідомленні.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

Також археологи вже натрапили на четверте поховання, скоріш за все середньовічного часу, та ще одну скіфську культову яму. Дослідження виявлених об'єктів тривають.

Як повідомлялося, Міністерство культури України зволікало з виданням дозволу на археологічні роботи на Мамай-Горі.

 
FB МАМАЙ-ГОРА

ДОВІДКА:

Мамай-гора - археологічна пам'ятка світового значення біля с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Це один з найбільших в Європі могильників. Розвідані пам’ятки охоплюють вражаючий період - тут представлені пам ’ятки епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя, іншими словами - тут таїться історія близько 8 тисяч років.

Мамай-гора поступово сповзає у Каховське водосховище. За останні 30 років обвалилося майже 400 метрів берегу. Учені кажуть, що зупинити процес руйнації Мамай-гори неможливо. Тому з 1988 року рятувальні археологічні роботи тут проводить експедиція історичного факультету Запорізького національного університету.

На 28% дослідженої території виявлено вже 689 стародавніх поховань різноманітних культур.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.