На Запоріжжі озброєні "чорні археологи" вщент пограбували курган. ФОТО

Невідомі 26 листопада розграбували курганний могильник біля села Григорівка Запорізького району Запорізької області

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор Департаменту культури, туризму і національностей і релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко. Він уточнив, що злочин зафіксува повідомили краєзнавці, що звернулися до Центру захисту культурної спадщини.

 

"Виїхавши на місце, ми побачили жахливу картину. Один з 10 курганів розграбовано вщент. На фотографіях видно, що "чорні археологи" винесли скіфську катакомбу і впускне ямне поховання - серед шматків каміння фрагмент антропоморфної стели з пограбованого ямного поховання та фрагмент кістки (але, в основному, усі кістки, як і всі знахідки грабіжники забрали).

 

Зафіксували ми також і бічний шурф - з огляду на фрагменти кераміки доби середньовіччя, тут пограбували кочівницьке поховання", - зазначає Мороко.

 

Чиновник із посиланням на свідків додає, що на кургані "працювала" велика група під наглядом озброєних людей.

 

"Ми щиро дякуємо поліції за активну допомогу – "чорні археологи" намагалися пошкодити авто, на якому наші фахівці виїхали на місце, але вчасний приїзд поліціантів цьому завадив!", - завначив Мороко.

Затримати грабіжників не вдалося.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.