На Запоріжжі озброєні "чорні археологи" вщент пограбували курган. ФОТО

Невідомі 26 листопада розграбували курганний могильник біля села Григорівка Запорізького району Запорізької області

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор Департаменту культури, туризму і національностей і релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко. Він уточнив, що злочин зафіксува повідомили краєзнавці, що звернулися до Центру захисту культурної спадщини.

 

"Виїхавши на місце, ми побачили жахливу картину. Один з 10 курганів розграбовано вщент. На фотографіях видно, що "чорні археологи" винесли скіфську катакомбу і впускне ямне поховання - серед шматків каміння фрагмент антропоморфної стели з пограбованого ямного поховання та фрагмент кістки (але, в основному, усі кістки, як і всі знахідки грабіжники забрали).

 

Зафіксували ми також і бічний шурф - з огляду на фрагменти кераміки доби середньовіччя, тут пограбували кочівницьке поховання", - зазначає Мороко.

 

Чиновник із посиланням на свідків додає, що на кургані "працювала" велика група під наглядом озброєних людей.

 

"Ми щиро дякуємо поліції за активну допомогу – "чорні археологи" намагалися пошкодити авто, на якому наші фахівці виїхали на місце, але вчасний приїзд поліціантів цьому завадив!", - завначив Мороко.

Затримати грабіжників не вдалося.

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.