У світових музеях впровадили 100 українських аудіогідів

У рамках ініціативи Першої леді України Олена Зеленська у провідних пам’ятках світу впровадили вже 100 україномовних аудіогідів.

Про це повідомила Перша леді України Олена Зеленська.

"Сотий за ліком український аудіогід офіційно запрацював. Це означає, що вже сотні визначних світових пам'яток, серед яких, наприклад, Версаль, лондонський Тауер, Саграда Фамілія, промовляють до відвідувачів українською. Тисячоліття культури та історії звучать нашою мовою", - написала Олена Зеленська.

Сотим став аудіогід, який відкрили в Музеї апартеїду в Південно-Африканській Республіці, який зберігає памʼять про боротьбу за рівність і права людини в Південній Африці.

Проєкт українізації світових пам'яток ініціювала перша леді України Олена Зеленська у 2019 році. Його мета — зробити українську мову доступною в культурних просторах по всьому світу. За словами Зеленської, ідея виникла під час візиту до Берліна, коли вона вперше почула українську в туристичному аудіогіді, що тоді було радше винятком.

У 53 країнах – від Бразилії та Ватикану, від Кенії та Таїланду – українці можуть почути рідну мову в найвідоміших музеях, галереях, архітектурних пам'ятках і туристичних маршрутах. Повний перелік доступних аудіогідів українською опублікувало Міністерство закордонних справ України.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.